ОГОЛОШЕННЯ про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження Рішення Калинівської селищної ради Бровар району Київської обл від 09 липня 2021 р. № 631/10-VIII «Про затверд містобудівної документації «Генеральний план с. Красилівка Б
Калинівська селищна рада Броварського району Київської області, інформує, що відповідно до Ухвали Київського окружного адміністративного суду Київської області від 11 лютого 2022 року було відкрито провадження в адміністративній справі № 320/2015/22 за позовом Прудкої Олени Дмитрівни до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 09 липня 2021 року № 631/10-VIII «Про затвердження містобудівної документації « Генеральний план села Красилівка Броварського району Київської від Київському окружному адміністративному суді Київської області області ».
Підготовче судове засідання у вищевказаній адміністративній справі № 320/2015/22 було призначено на 15 березня 2022 року о 14 годині 20 хвилин та 26 травня 2022 року о 13 годині 20 хвилин.
26 травня 2022 року на підставі клопотання від Калинівської селищної ради Броварського району Київської області підготовче засідання було відкладено, а відповідно наступне судове засідання призначено
на 21 червня 2022 року о 14 годині 00 хвилин та відбудеться у приміщенні Київського окружного адміністративного суду Київської області, що розташований на 10-му поверсі 2-го під’їзду за адресою: бул. Лесі Українки, 26, м. Київ поштовий індекс 01133.
Калинівська селищна рада
Броварського району Київської області
|
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД |
У Х В А Л А
про відкриття загального позовного провадження в адміністративній справі
11 лютого 2022 року м. Київ № 320/2015/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Прудка Олени Дмитрівни до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Прудка Олена Дмитрівна з позовом до Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області № 631/10-УІІІ «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план села Красилівка Броварського району Київської області», прийняте на 10 сесії VIII скликання 9 липня 2021 року.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 179 Кодексу адміністративного судочинства України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що дана справа стосується оскарження нормативно-правового акта.
Так, статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Верховний Суд у постанові від 07.06.2021 у справі №296/10605/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 97494866) зазначив, що юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.
Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.
Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 у справах №826/4630/18 та №183/6195/17, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 21.12.2019 у справі №826/14366/15, від 04.03.2020 № 450/1236/17.
Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 №20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).
У вищевказані постанові від 07.06.2021 у справі №296/10605/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 97494866) Верховний Суд зазначив, що аналіз положень статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності дає можливість стверджувати, що детальний план у межах населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання певної території населеного пункту. Затверджуючи своїм рішенням детальний план у межах населеного пункту, місцева рада визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу є їхнє коло, адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати юридичне значення).
Рішення місцевої ради щодо затвердження детального плану у межах населеного пункту стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб є ознакою нормативності.
Зважаючи на викладене, оскаржуване у цій справі рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області № 631/10-УІІІ «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план села Красилівка Броварського району Київської області» є нормативно-правовим актом.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №826/16737/18, від 29.07.2020 у справі №826/11226/16, від 09.12.2020 у справі № 813/746/18 та від 26.03.2021 у справі № 522/5362/17.
Суд зауважує, що особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовано статтею 264 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Згідно з положеннями частин четвертої-десятої цієї статті у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта суд виявить, що інші нормативно-правові акти, прийняті відповідачем, чи їх окремі положення, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі, безпосередньо впливають на прийняття рішення у справі і без визнання таких нормативно-правових актів протиправними неможливий ефективний захист прав позивача, суд визнає такі акти чи їх окремі положення протиправними в порядку, визначеному цією статтею.
Зважаючи на вищевикладене, суд зауважує, що для оскарження нормативно-правових актів місцевого органу виконавчої влади передбачена інша процедура, ніж та, що передбачена для оскарження актів індивідуальної дії. Зважаючи на можливість багаторазового застосування нормативно-правового акта та поширення відповідних вимог на невизначене коло осіб, у випадку відкриття провадження у справі щодо оскарження нормативно-правового акта відповідач повинен виконати покладений на нього судом обов`язок опублікувати оголошення про це у виданні, в якому вказаний акт був або мав бути офіційно оприлюднений з урахуванням правил Указів Президента України Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ним чинності від 10.06.1997 № 503/97, Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені Офіційний вісник України від 13.12.1996 № 1207/96.
Недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правого акта є істотним порушенням процесуального права, який впливає на права та інтереси інших осіб, на яких поширюється дія нормативно-правового акта.
Відповідно до частини четвертої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов`язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Частиною п`ятою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом (частина шоста статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне зобов`язати Калинівську селищну раду Броварського району Київської області опублікувати оголошення про оскарження рішення Калинівської селищної ради Броварського району Київської області № 631/10-УІІІ «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план села Красилівка Броварського району Київської області», прийняте на 10 сесії VIII скликання 9 липня 2021 року у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чого надати суду.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Відкрити провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Лисенко В.І. за правилами загального позовного провадження.
2. Розпочати підготовку справи до судового розгляду.
3. Призначити підготовче засідання по справі на 14 год. 20 хвил. 15 березня 2022 року. Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 2-й під`їзд, 10-й поверх).
4. Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).
5. Зобов`язати Калинівську селищну раду Броварського району Київської області № 631/10-УІІІ «Про затвердження містобудівної документації «Генеральний план села Красилівка Броварського району Київської області», прийняте на 10 сесії VIII скликання 9 липня 2021 року у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, докази чого надати суду.
Оголошення повинно містити вимоги позивачів щодо оскаржуваних актів, реквізити нормативно-правових актів, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання.
6. Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
7. Запропонувати позивачеві протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
9. Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лисенко В.І.
