АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ РЕАЛІЗАЦІЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ – ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СЕЛА КРАСИЛІВКА БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
| «НАУКОВО-ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ГРОМАД» LLC NPI |
| e-mail: npirg.ua@gmail.com, Код ЄДРПОУ 45874831 |
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ
РЕАЛІЗАЦІЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ –
ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СЕЛА КРАСИЛІВКА
БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П Р И М І Р Н И К Д Л Я Г Р О М А Д С Ь К И Х С Л У Х А Н Ь
Київ – 2026
| Замовник: | Виконавчий комітет Калинівської селищної ради Броварського району Київської області |
| Договір: | № 67 від 29.04.2026 |
2
3
ЗМІСТ
АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ ...............................................................................................................4
ВСТУП ..............................................................................................................................................5
Розділ 1. Топографічний моніторинг...........................................................................................8
Розділ 3. Моніторинг використання землі................................................................................16
Розділ 4. Моніторинг забудови ..................................................................................................19
Розділ 5. Моніторинг демографічної ситуації та розселення .................................................20
1. БАЛАНС ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ (ІСНУЮЧИЙ СТАН)................................................................................23
2. ІСНУЮЧА ЗАЙНЯТІСТЬ НА ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ ..................................................................23
3. ПРОГНОЗ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ (10–15 РОКІВ)................................................................................24
5. ПРОГНОЗОВАНИЙ РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ .............................................................................................24
Розділ 6. Моніторинг соціально-економічної діяльності .........................................................24
Розділ 7. Моніторинг просторових зв’язків та транспортної мобільності.............................27
Розділ 8. Моніторинг інфраструктури ........................................................................................29
Розділ 9. Моніторинг реалізації містобудівної документації..................................................31
Розділ 10. Висновки щодо доцільності внесення змін до містобудівної документації........38
4
В С Т У П
Сучасна містобудівна політика в Україні щодо формування та розвитку територій населених
пунктів визначена наступними законодавчими актами:
- Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України;
- Законами України «Про архітектурну діяльність», «Про землеустрій», «Про основи
містобудування», «Про генеральну схему планування території України», «Про регулювання
містобудівної діяльності», а також і іншими законами України, які регулюють різні питання у сфері
містобудування, розвитку територій та населених пунктів, в тому числі і розміщення житлової
забудови.
Містобудівний моніторинг проведено як систему спостережень, оцінки та прогнозу стану і
змін об’єктів містобудування, відповідно до нормативних вимог, та спрямований на забезпечення
сталого розвитку території села Красилівка Броварського району Київської області, з урахуванням
державних і громадських інтересів.
У сучасному світі підвищена увага стала приділятися питанням сталого розвитку територій.
У першу чергу, це стосується країн, що розвиваються, які вступають в епоху масової урбанізації.
Процес сталого розвитку здатний забезпечити істотне зростання продуктивності і рівня життя,
однак, він може породити собою екологічні та інші ризики, які можуть багато в чому зменшити
досягнуті позитивні результати. Багато держав з ринковою економікою вже зараз прагнуть до
сталого розвитку, тобто до економічного зростання, що забезпечує підвищення якості життя без
шкоди для навколишнього середовища та природних ресурсів. Сталий розвиток передбачає
зростання економіки, розвиток цивілізації, сучасних технологій і якості життя людини в цілому та
повинен відбуватися в гармонії з природним середовищем і не допускати виснаження її ресурсів.
Однак, при сучасному рівні соціально-економічного розвитку, дійти до цього досить складно.
У руслі процесів, пов’язаних з набуттям права власності на землю, яка є складовою частиною
структурних змін при соціально-економічному реформуванні України, актуальними стають
питання розвитку населених пунктів, планувальної організації території згідно з сучасними
вимогами, інвестиційною діяльністю та соціальними потребами.
Важливе значення містобудівного аспекту цього питання виникає в зоні впливу міста Києва.
Сучасні соціально-економічні процеси викликають на цих землях розвиток житлового, а з
врахуванням специфіки регіону, садового і дачного будівництва, створення нових підприємств
малого та середнього бізнесу, вдосконалення транспортної та інженерної інфраструктури.
Необхідність проведення містобудівного моніторингу обумовлена наступними факторами:
- необхідність прийняття нових сучасних стратегічних та планувальних рішень
пов’язаних із змінами соціально-економічних умов розвитку району, головна з яких
реформа децентралізації;
- врахування розробленої і затвердженої протягом 2016-2026 рр. містобудівної
документації в межах села Красилівка Броварського району Київської області;
- врахування землевпорядної документації, опрацьованої протягом 2016-2026 років;
Аналітичний звіт за результатами містобудівного моніторингу містобудівної документації –
Генерального плану села Красилівка Броварського району Київської області, на підставі Порядку
проведення містобудівного моніторингу, затвердженого наказом Міністерства регіонального
розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.09.2011 N 170, з метою
отримання показників стану і змін об’єктів містобудування і визначення можливості реалізації
положень Генерального плану на підставі таких даних:
6
- Генеральний план села Красилівка Броварського району Київської області, затверджений
рішенням Калинівської селищної ради Броварського району Київської області №631/10-VIII від 09
липня 2021 року;
- даних Державного земельного кадастру;
Під час розроблення аналітичного звіту було враховано наступні законодавчі та нормативні
документи:
- Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
- Закон України «Про архітектурну діяльність»;
- Закону України «Про місцеве самоврядування»;
- Земельний кодекс України;
- Водний кодекс України;
- Лісовий кодекс України;
- Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»;
- Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;
- Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;
- Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»;
- Закон України «Про охорону культурної спадщини»;
- Закон України «Про охорону археологічної спадщини»;
- Закон України «Про туризм»;
- Закон України «Про природно-заповідний фонд»;
- Закон України «Про правові засади цивільного захисту»;
- Закон України «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та
природного характеру»;
- Закон України «Про пожежну безпеку»;
- Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»;
- Закон України «Про теплопостачання»;
- Закон України «Про електроенергетику»;
- Закон України «Про автомобільні дороги»;
- Закон України «Про транспорт»;
- Закон України «Про трубопровідний транспорт»;
- Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України 01.09.2011 N 170 «Про затвердження Порядку проведення містобудівного
моніторингу»;
- Наказ про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації від 16.11.2011
№ 290 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 р. за N 1468/20206), Наказ від
05.07.2011 № 103 Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної
ділянки (Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 р. за № 902/19640, Наказ Про
затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень від 31.05.2017 № 135
(Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 р. за № 714/30582), Наказ Про
затвердження Переліку об’єктів будівництва, для проєктування яких містобудівні умови та
обмеження не надаються від 06.11.2017 № 289 (Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27
листопада 2017 р. за № 1437/31305);
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.97 N 269 "Про затвердження Положення про
порядок розпорядження картографічною інформацією";
7
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 556 "Про Порядок обміну
інформацією між містобудівним та державним земельним кадастрами";
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 559 "Про містобудівний кадастр"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 555 «Про затвердження
Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час
розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні»;
- ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій»;
- ДБН В.2.3-5-2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»;
- ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки й гаражі для легкових автомобілів»;
- ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій»;
- ДСП №173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів»;
- ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».
РОЗДІЛ 1. ТОПОГРАФІЧНИЙ МОНІТОРИНГ
| 1.1. | Результати моніторингу здійснення оновлення баз топографічних даних (оновлення топографічної основи території) |
Містобудівна документація Генеральний план села Красилівка Броварського району
Київської області розроблена на топографічній основі М 1:2000, виконаної у 2014 році, що
охоплює площу до 3892,15 га. Площа розробки Генерального плану складає 3013,98 га.
Бази топографічних даних станом на 2026 рік не оновлювалися.
1.2 . Результати моніторингу змін на місцевості, що створюють необхідність оновлення
баз топографічних даних
Об’єкти місцевості та їх характеристики, зображені на картографічній основі, повинні
відповідати класифікаторам інформації, яка відображається на топографічних картах та планах
відповідних масштабів (для території населених пунктів, для яких будуть розроблятися
генеральні плани - масштабу 1:2000), або вимогам до топографічної карти/плану із спрощеним
змістом, що встановлюються нормативно-технічною документацією у сфері топографогеодезичної і картографічної діяльності.
Картографічна основа складається відповідно до вимог законодавства у цифровій формі в
місцевій системі координат відповідного регіону, однозначно зв’язаній із Державною
геодезичною референцною системою координат УСК-2000.
У ході моніторингу встановлена необхідність оновлення картографічної основи
населеного пункту.
Красилівка входить до зони активного впливу Броварської агломерації, що зумовлює
високу динаміку розвитку:
1) З’являються нові житлові масиви. Активне розширення меж забудови за рахунок
присадибних ділянок на околицях села.
2) Вздовж основних магістралей поступово з’являються нові виробничо-складські
комплекси та об'єкти придорожнього сервісу. Важливо уточнити класифікацію цих
об'єктів (промислові/складські) та їхні габарити.
3) Поява нових вулиць та проїздів з різним типом покриття (асфальт, щебінь, ґрунт), які ще
не відображені на базах топографічних даних великого масштабу.
РОЗДІЛ 2. МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
| 2.1. | Результати моніторингу стану довкілля, узагальнених обсягів природно-ресурсного потенціалу, рівня та умов його використання |
Район села Красилівка характеризується такими природнокліматичними показниками:
клімат району помірно-континентальний з відносно м’якою зимою і теплим літом. Середня
багаторічна температура повітря становить +7,4°С. Абсолютний максимум температури
повітря влітку досягає +38,9°С, абсолютний мінімум температури повітря взимку – -35,6°С.
Амплітуда коливання температури повітря наведена в таблиці №1.
Таблиця №1
| Характерис-тика | Температура повітря,°С | Рік | |||||||||||
| І | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | ||
| Середня | -6,2 | -4,9 | 0,1 | 8,4 | 15,1 | 18,1 | 19,2 | 18,4 | 13,7 | 7,6 | 1,8 | -2,7 | 7,4 |
| Абсолютна максимум | 10,1 | 15,8 | 22.3 | 29,2 | 32,0 | 34,6 | 38,9 | 38,2 | 33,3 | 26,5 | 17.7 | 12,1 | 38,9 |
| Абсолютна мінімум | -35,6 | -34,0 | -31,2 | -10,1 | -3,1 | 2,4 | 5,4 | 2,4 | -3,8 | -20,4 | -22,1 | -31,6 | -35,6 |
9
Найхолоднішім місяцем є січень, середня температура якого становить -6,5°С, а
найтеплішим липень з середньою температурою +19,4,°С.
Перехід середньодобової температури повітря через 0° весною спостерігається
в кінці другої на початку третьої декади березня, восени – в кінці другої, на початку
третьої декади листопада.
Тривалість теплого періоду зі середньодобовою температурою повітря вище
0°становить 245 днів,
Перехід середньодобової температури повітря через +5°С (початок і кінець
вегетаційного періоду), настає весною 8 квітня та восени 25 жовтня.
Тривалість вегетаційного періоду 199 днів.
Річна сума опадів складає 6000 мм. Опадів за вегетаційний період (IV – X)
випадає 382 мм. Розподіл опадів за вегетаційний період по місяцях наведено в
таблиці №2.
Таблиця №2
| Місяці | Сума за період |
||||||
| IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | |
| Норма | |||||||
| 46 | 53 | 66 | 69 | 60 | 44 | 44 | 382 |
| Р=75% | |||||||
| 27 | 30 | 68 | 60 | 63 | 31 | 35 | 314 |
| Р=95% | |||||||
| 20 | 23 | 52 | 46 | 49 | 24 | 27 | 241 |
Стійкий сніговий покрив утворюється на початку третьої декади грудня, середня
кількість днів зі сніговим покривом 103. Середнє багаторічне значення, із найбільших
декадних висот снігового покриву, становить 15 см.
Середній багаторічний запас води у сніговому покриві на останній день декади
становить 30 мм. У роки забезпеченістю 10 і 25% він відповідно становить 69 і 42 мм.
Абсолютна середньорічна вологість повітря становить 8,9 мб, відносна – 76%,
дефіцит насиченості – 3.8 мб.
Абсолютна місячна відносна вологість повітря наведена в таблиці №3
Таблиця №3
| Характеристика | Місяць | Рік | |||||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | ||
| Абсолютна вологість, мб |
3,6 | 3,8 | 5,1 | 7,7 | 10,8 | 14,0 | 15,6 | 14,7 | 11,5 | 8,5 | 6,3 | 4,7 | 8,9 |
| Відносна вологість,% |
83 | 82 | 79 | 70 | 52 | 69 | 72 | 71 | 74 | 79 | 86 | 95 | 76 |
Панівними на території, що розглядається, є вітри західного та південнозахідного напрямків.
В теплий період року переважають вітри північно-західних румбів, в холодний –
південно-східних.
Повторюваність напрямку вітру (%) та число штилів за рік наведено в таблиці №4.
Таблиця №4
10
| Пн | Пн-С | С | Пд-С | Пд | Пд-З | З | Пн-З | Штиль |
| За рік | ||||||||
| 13,0 | 9,9 | 9,8 | 11,8 | 13,9 | 13,4 | 15,4 | 12,8 | 7,1 |
Середньомісячну та річну швидкості вітру наведено в таблиці №5
Таблиця №5
| Характеристика | Місяці | Рік | |||||||||||
| I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | ||
| Швидкість вітру,м/с | 3,9 | 3,9 | 3,8 | 3,6 | 3,0 | 2,8 | 2,8 | 2,6 | 2,9 | 3,3 | 3,8 | 3,9 | 3,4 |
Найбільші швидкості вітру різної ймовірності перевищення наведено в таблиці
№6.
Таблиця №6
| Швидкості вітру (м/с), можливі один раз за: | ||||
| рік | 5 років | 10 років | 15 років | 20 років |
| 18 | 20 | 21 | 22 | 23 |
У гідрологічному відношенні район характеризується наявністю багатих водоносних
горизонтів та підземних вод. В межах селищної ради виявлено два водоносних горизонти:
алювіально-флювіогляціальний та бучацький.
На глибину до 40 м ґрунтові води характеризуються наявністю єдиного водоносного
горизонту у алювіальних відкладеннях. Ці ґрунтові води безнапірні, прісні (мінералізація до
63 г/л), гідрокарбонаті калієво-натрієво-кальцієві.
Живлення підземних вод здійснюється переважно за рахунок інфільтрації
атмосферних опадів, внаслідок поливання, на суміжних територіях та гідравлічного зв’язку
з поверхневими водоймами.
Згідно з ДБН 2.02.011-85 вода не агресивна до бетонів з нормальним водонасиченням.
На перспективу пропонується використовувати водоносні горизонти сеноманкелювейських чи байосських відкладень, які багаті на воду та мають добрі якісні показники.
Ґрунтові води залягають на глибині від 0,4 до 4,7 м.
За природно-кліматичними ознаками територія відноситься до району ІІ-В1.
Гідрографічна мережа на території селища представлена блюдцями водойм та
меліоративними каналами, які розміщені на понижених територіях в східній частині
селища. Скидання води з каналів здійснюється в меліоративну систему Броварського
району, яка спрямована в р. Красилівка, яка згідно класифікації річок належить до малої
річки з прибережною захисною смугою 25 метрів від урізу води.
Значна частина села, особливо північно-західна, яка знаходиться за автодорогою КиївПрилуки постійно підтоплюється. Причиною підтоплення є високий рівень ґрунтових вод
(на момент обстеження складає приблизно 1,2-1,5 м) та відсутність стоку поверхневих вод,
які збираються в замкнутих пониженнях та утворюють цілі озера.
В геоморфологічному відношенні на території селища спостерігаються сліди древньої
долідникової долини, розміщеної в області Чернігівського Полісся у межах Нижньо -
Деснянського фізико-географічного району і представляє собою акумулятивну терасову
рівнину.
Рельєф території рівнинний з загальним ухилом на південний схід. Рівнинний рельєф
ускладнений різноманітними за розмірами блюдцеподібними пониженнями. Форма
блюдець переважно округла, деякі з них не висихають цілий рік.
11
Абсолютні позначки поверхні землі змінюються від 115,8 до 134,8 м БС висот.
За геоморфологічними ознаками територія досліджень розташована у межах
Придніпровської лівобережної алювіальної низовини, третя надзаплавна тераса р. Дніпро.
Тераса складена пісками, супісками та суглинками, прилукського та удайського горизонтів.
В геологічній будові ділянки приймають участь:
сучасні елювіальні відкладення (е IV) – грунто - рослинний шар, які складають піски мілкі,
гумусові мало вологі, з коріннями рослин, товщиною 0,1-0,4 м;
верхньочетвертичні алювіальні відкладення (а ІІІ), які складають в основному, піски мілкі,
жовто-сірі, з прошарками піску пилуватого та супіску, від малого вологого до водо
насиченого, товщиною до 10,0 м;
верхньочетвертичні алювіальні відкладення (а ІІІ), які складають піски мілкі, сірі, з
прошарком у інтервалі глибин 312-32,5 м піску середньої крупності, водонасичені
розвіданою товщиною 25 м (до глибини 35 м);
палеогенові відкладення Київського ярусу (Р2 kv), який складають мергель, які по даним
артезіанських свердловин залягають на глибині від поверхні землі.
Ґрунти: дерново-підзолисті супіщані, дерново-слабо та середньо підзолисті глинистопіщані, дерново-середньопідзолисті супіщані, дерново-підзолисті глеюваті
легкосуглинкові, сірі опідзолені супіщані, світло-сірі опідзолені супіщані, сірі опідзолені
легкосуглинкові, світло-сірі опідзолені глеюваті супіщані, світло-сірі опідзолені глеюваті
легкосуглинкові, темно-сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові, лучні легкосуглинкові,
болотні та торф’яно-болотні карбонатні, болотні осушені, лучно-болотні заплавні, дернові
глибокі глеюваті легкосуглинисті.
Рельєф – рівнинний із слабо вираженим похилом в сторону р. Красилівка.
Глибина сезонного промерзання ґрунтів не перевищує 1,1 м.
Рослинність: сосна, вільха, береза бородавчата, вишня садова, в’яз звичайний, в’яз
гладкий, граб звичайний, груша звичайна, дуб звичайний, верба вавилонська, каштан
кінський, клен-явір, горіх волоський, кущі - акація жовта, айва японська, барбарис
звичайний, бузина чорна, кизильник, садовий жасмин.
За природно кліматичними ознаками територія відноситься до району ІІВ-1.
2.2. Результати моніторингу характеристик природної та техногенної безпеки
Моніторинг характеристик природної та техногенної безпеки виконує Головне управління
ДСНС України в Київській області відповідно до затвердженого переліку потенційно небезпечних
об’єктів та відповідних паспортів цих об’єктів. Головною метою моніторингу є збір, обробка та
зберігання інформації про параметри стану потенційно небезпечних об’єктів для прогнозування
загроз і динаміки зміни стану об’єктів під впливом природних, техногенних та інших факторів.
Узагальнена інформація про моніторинг характеристик природної та техногенної безпеки
концентрується у відповідному структурному підрозділі селищної ради.
Поняття екологічної безпеки сформоване у Законі України «Про охорону навколишнього
природного середовища» в статті 50, згідно якого «Екологічна безпека є такий стан
навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення
екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей».
Екологічна безпека передбачає розумне задоволення екопотреб будь-якої людини та
суспільства загалом у всіх виявах життєдіяльності, гарантію проживання в екологічно чистому та
сприятливому для життєдіяльності середовищі.
При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих
підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових
технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів
забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів,
12
додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому
повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин або повна їх
ліквідація, відновлення та видалення відходів, виконання інших вимог щодо охорони
навколишнього природного середовища і здоров'я людей.
В громаді, затверджена програма захисту населення і територій від надзвичайних
ситуацій військового, техногенного та природного характеру, забезпечення пожежної безпеки
Калинівської територіальної громади Броварського району Киівської області на 2026 рік.
| 2.3. | Результати моніторингу екологічного та санітарно-гігієнічного стану земель, водного та повітряного басейнів, рівнів шумового, електромагнітного та |
радіаційного забруднення
Моніторингові спостереження за станом довкілля, зокрема забруднення якості
атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунту на території у межах населеного пункту окремо
не проводилися.
Стан довкілля Калинівської селищної ради зумовлюється впливом промислових
підприємств, об’єктів інфраструктури населених пунктів та методами ведення сільського
господарства. В межах громади розташовані, вибухо - пожежонебезпечні об’єкти; підприємства,
що виробляють металеві вироби та бетонні суміші, діяльність яких має вплив на екологічну
ситуацію у громаді. За даними Головного управління статистики в Київській області у 2021 році у
порівнянні з попереднім роком викиди забруднюючих речовин дещо зменшились, проте викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел збільшились і склали 137,9
тис.т, а викиди від стаціонарних джерел зменшилися і становили – 59,3 тис тонн. Згідно даних
Держстату України по поточному стану атмосферного повітря за регіонами у 2021 році Київська
область посіла вісімнадцяте місце і за темпами зростання (зниження) становить 89,1 % від
показника минулого року. В області спостерігається позитивна тенденція до зменшення викидів
забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів в порівнянні з
минулим роком. На території Калинівської селищної територіальної громади до 1 травня 2023
року функціонував єдиний сміттєвий полігон ТОВ «Десна 2», який займався розміщенням і
захороненням твердих побутових відходів. З метою контролю, а також на виконання екологічних
та санітарних норм чинного законодавства України, підприємство систематично проводить
дослідження повітря, води, грунту на території полігону ТПВ. Останні дослідження було
проведено 15 травня 2023 року ДУ «Київський ОЦКПХ МОЗ» Броварська філія. Результати
досліджень в нормі. Діяльність підприємства у сфері поводження з відходами постійно
контролюється відповідними органами. Згодом відповідно до проектної документації
підприємство вичерпало свою потужність та розпочало роботи по рекультивації полігону.
Основною проблемою швидкого завантаження сміттєзвалища – відсутність сортування відходів
щоби на полігон якнайменше потрапляло ТПВ. Полігону захоронення ТПВ, у зв’язку з
рекультивацією полігону ТОВ «Десна - 2», у громаді немає. Вирішити на Броварщині проблему зі
сміттям могло б будівництво сортувально-переробного комплексу, який мав переробляти в рік
300 тис. тон твердих побутових відходів
Однак, характерні такі екологічні проблеми:
- Забруднення водних ресурсів: викиди стічних вод з підприємств або побутових
відходів можуть призводити до забруднення річок і водойм;
- знищення природних екосистем: розширення сільськогосподарських угідь може
негативно впливати на природні біотопи та зменшувати біорізноманіття;
13
- проблеми з відходами: неправильне управління відходами може призводити до їх
накопичення та забруднення навколишнього середовища;
- ерозія ґрунтів: інтенсивне землеробство без належних практик може викликати
ерозію ґрунтів і зменшення їх родючості;
- забруднення повітря: викиди від транспорту та промисловості можуть погіршувати
якість повітря.
З метою врегулювання питань визначення шкоди та збитків, завданих лісовому фонду
України внаслідок збройної агресії Російської Федерації Комісією з питань визначення шкоди та
збитків, заподіяних лісовому фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації
здійснено комісійне обстеження території Комунального підприємства «Дарницьке лісопаркове
господарство» (далі – КП «Дарницьке ЛПГ») а саме ділянки, де сталося попадання боєприпасів
на території КП «Дарницьке ЛПГ», що призвело до виникнення лісової пожежі на площі біля 0,9
га в лісовому кварталі № 80 Броварського лісництва КП «Дарницьке ЛПГ», яке розташована в
адміністративних межах Калинівської територіальної громади Броварського району Київської
області. За результатом обстеження членами даної Комісії було встановлено факти заподіяння
шкоди та збитків на землях лісогосподарського призначення, лісовим культурам а також їх
масштаб, шляхом огляду видільної земельної ділянки, документів, матеріалів.
2.4. Результати моніторингу наявності та площ небезпечних зон відвалів породи
гірничодобувних підприємств, вугільних шахт, зон катастрофічного затоплення,
затоплення паводковими водами, районів імовірних провалів та зсувів, а також
динаміки цих процесів
На території села Красилівка Калинівської громади Броварського району небезпечні зони
відвалів породи гірничодобувних підприємств, вугільних шахт, зони катастрофічного затоплення,
затоплення паводковими водами, а також райони імовірних провалів та зсувів відсутні.
Значна частина села, особливо північно-західна, яка знаходиться за автодорогою
Київ-Прилуки постійно підтоплюється. Причиною підтоплення є високий рівень ґрунтових
вод (на момент обстеження складає приблизно 1,2-1,5 м) та відсутність стоку поверхневих
вод, які збираються в замкнутих пониженнях та утворюють цілі озера.
| 2.5. | Результати інженерних, геологічних і гідрологічних вишукувань та відомостей про наявність корисних копалин і підземних вод |
У новітніх, голоценового віку (до 11,5 тис. років тому), алювіальних відкладах річкових
русел та заплав; у пісках льодовикового походження плейстоценового (11,5 - 1 800 тис. років
тому) віку води горизонту сформовані річковими, дощовими та талими водами, і тому зазвичай
мають у собі негативний (техногенний) відбиток сучасного середовища (підвищений вміст
нітратів, сполук аміаку, органіки та ін.), глибина їх залягання від 5-10 м до 65 м та більше на
північному сході області. Як правило, колодязі / свердловини на цей горизонт копають вручну
або бурять шнековим способом «насуху» самохідним станком легкого класу (УГБ-50, -1 ВС, ПБУ-
1, -2); і вкрай рідко свердловини бурять роторним способом «із промивкою» буровим
комплексом середнього класу (УРБ--2 А 2 , СКБ-4). Ці води звичайно використовуються у
господарсько-побутових цілях (але не як питна вода), напр., для водопостачання в літній дачний
сезон садових ділянок та будинків.
У породах міоценового відділу (5,3 - 23,7 млн. років тому) є води у білих пісках полтавської
свити, глибина залягання від 15-20 м до 70 метрів у південно-західній частині області.
Колодязі/свердловини, викопані вручну або пробурені шнековим способом, розкривають цей
горизонт украй рідко; для цього треба застосувати буріння роторним способом. Після
14
обов’язкового очищення ці води забезпечать господарське та питне водопостачання будинку
(котеджу) для постійного проживання.
Породи палеогенової системи (23,7 - 66,4 млн. років тому) містять воду в сірих пісках
харківської свити, сіро-зелених пісках бучацької свити, чорних пісках канівської свити; глибина їх
залягання — від 30 м до 140 м та більше в північно- західній та північно-східній частинах області.
Господарсько-питне (із бажаним очищенням) постачання води для будинку із цілорічним
проживанням із названих вище горизонтів можуть забезпечити свердловини, пробурені
роторним способом «із промивкою».
Горизонти крейдової системи (66,4 - 144 млн. років тому) представлені водами зеленосірих пісковиків та пісківсеноманського ярусу, глибина залягання — від 60 м в південно-східній
частині області до 280 м в північно-східній частині області. Свердловини на цей горизонт роблять
за допомогою буркомплексів середнього класу рідко; зазвичай застосовують техніку важкого
класу (типу УРБ-3, — 3 А, БА-15, ПБУ—200). Води горизонту можуть виконати задачу
господарсько-питного (з можливим очищенням) водопостачання садиб, підприємств та цілих
селищ.
У породах юрської системи (144 - 208 млн. років тому) експлуатують водовмісні горизонти
келовейського, батського табайоського ярусів, залягають вони на глибинах від 160 м до 380 м та
більше і використовується для водопостачання об’єктів промисловості.
У гідрологічному відношенні територія знаходиться в межах Дніпровського артезіанського
басейну та характеризується наявністю таких водоносних горизонтів:
- водоносний горизонт флювіглянціальних відкладів має потужність від 0.5 до 36 м.
Залягає на глибині від 0.4 до 30 м. Дебіт свердловин змінюється від 1.39 л/сек до 2.78 л/сек. В
річкових долинах водоносний горизонт дренується, створюючи джерела, дебіт яких змінюється
від відсотків до 1.1 л/сек. За хімічним складом води належать до гідрокарбонатних. Загальна
жорсткість води від 1.1 до 21.0 мг/екв.
- водоносний горизонт відкладів полтавської світи має глибину залягання від 7 до 53 м.
Потужність горизонту від 0.3 до 29.0 м. Водоносний горизонт напірний. Дебіт свердловин
змінюється від 0.42 л/сек. до 0.85 л/сек. Горизонт дренується річковими долинами, ярами,
вздовж схилів, де спостерігаються джерела з дебітом від 0.05 до 2.5 л/сек. Води слабо
мінералізовані /440-600 мг/л/.
- водоносний горизонт полтавської світи є джерелом водопостачання підприємств.
- водоносний комплекс еоценових відкладів пов'язаний з відкладами київської, бучакскої
та канівської свит, з них найбільш водоносною є бучацька світа. Середня потужність комплексу
від 10.0 до 20.0 м. Середня глибина залягання від 35 до 75 м. Води комплексу напірні. Дебіти
свердловин змінюються в значних межах від 0.05 л/сек до 3.49 л/сек, переважають дебіти 1.0-
3.0 л/сек. Вода прісна, помірно жорстка. Мінералізація води змінюється від 178 до 168 мг/л.
Загальна жорсткість від 1.78 до 8.4 мг/екв. За хімічним складом вода гідрокарбонатна натрієвомагнієвокаліцієва, іноді кальцієва. Відносно неглибоке залягання, достатньо високі дебіти
свердловин, високі питні якості води роблять цей комплекс зручним для експлуатації.
Гідрогеологічні умови визначаються розташуванням території селища в межах
Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Найбільш продуктивним є
верхньосарматський водоносний горизонт у відкладах сеноманського ярусу,
водовміщувальними породами, для якого є піски та піщаники. Ґрунтові води залягають на
глибині більше 3 м. За хімічним складом води прісні – гідрокарбонатні, кальцієві, залізисті з
мінералізацією до 1 г/л. Згідно розвідки геологічної експедиції треста "Київгеологія", проведеної
в 1977 році, затверджені запаси підземних вод у кількості 30,5 тис.м3/добу на 01.01.2004 р.)
15
становлять 36,45 тис.м3/добу, з них експлуатаційні – 19,75 тис.м3/добу, не розробляються – 16,7
тис.м3/добу.
Також, серед першочергових потреб, які мають жителі громади, зокрема села Красилівка,
що зазначено у Стратегії розвитку Калинівської селищної територіальної громади Броварського
району Київської області до 2027 року, - це відновлення та модернізація інженерних
комунікацій(водопостачання, водовідведення).
На території області зареєстровані та взяті на облік 294 родовища і 5 об’єктів знаходяться
на обліку (всього 299) з 13 видів різноманітних корисних копалин. З них розробляється 92
родовища і 2 об’єкти обліку, запаси торфу підраховані на 32 родовищах і складають 29,4 млн т,
ресурси вивержених і метаморфічних кристалічних порід (граніти, гнейси) нараховується 22
родовища кристалічних порід, балансові запаси яких складають понад 144,3 млн. м3, цегельночерепична сировина представлена 104 родовищами і 2 об’єктами обліку, запаси яких складають
178,8 млн. м3 (а цей час в експлуатації перебуває 26 родовищ і 1 об’єкт обліку), родовища пісків
для будівельної промисловості представлені 38 родовищами запаси яких складають 249324,23
тис. м 3 .
Використання природно-ресурсного потенціалу громади та території села Красилівка
потребує збалансованого підходу, який враховує екологічні, економічні та соціальні аспекти, що
сприятиме сталому розвитку регіону.
| 2.6. | Результати моніторингу несприятливих гідрометеорологічних явищ: лавин, селів, рівня поверхневих вод |
На території села Красилівка Броварського району Київської області несприятливі
гідрометеорологічні явища, а саме лавини, сели, відсутні.
Значна частина села, особливо північно-західна, яка знаходиться за автодорогою
Київ-Прилуки постійно підтоплюється. Причиною підтоплення є високий рівень ґрунтових
вод (на момент обстеження складає приблизно 1,2-1,5 м) та відсутність стоку поверхневих
вод, які збираються в замкнутих пониженнях та утворюють цілі озера.
В геоморфологічному відношенні на території селища спостерігаються сліди
древньої долідникової долини, розміщеної в області Чернігівського Полісся у межах
Нижньо - Деснянського фізико-географічного району і представляє собою акумулятивну
терасову рівнину.
Рельєф території рівнинний з загальним ухилом на південний схід. Рівнинний рельєф
ускладнений різноманітними за розмірами блюдцеподібними пониженнями. Форма
блюдець переважно округла, деякі з них не висихають цілий рік.
Абсолютні позначки поверхні землі змінюються від 115,8 до 134,8 м БС висот.
Рельєф – рівнинний із слабо вираженим похилом в сторону річки Красилівка.
Глибина сезонного промерзання ґрунтів не перевищує 1,1 м.
| 2.7. | Результати моніторингу стану здоров’я населення та впливу навколишнього природного середовища на здоров’я населення |
Моніторинг стану здоров’я населення на території села Красилівка Калинівської селищної
громади Броварського району здійснюється закладами охорони здоров'я, які розташовані на
території громади, зокрема Красилівською медичною амбулаторією загальної практики сімейної
медицини. В цілому стан навколишнього середовища на території населеного пункту можна
характеризувати як задовільний. Наявність значних площ озеленених територій в межах
населеного пункту створює сприятливий мікроклімат та має позитивний вплив на здоров’я
населення.
16
Ключовими проблемами галузі охорони здоров’я є негативні показники стану здоров’я
населення - низька народжуваність, вища смертність, зниження тривалості життя та незадовільна
його якість. Відповідно до демографічного показника село Красилівка відноситься до території з
середнім рівнем смертності - 10,06 на 1000 населення.
| 2.8. | Результати моніторингу наслідків реалізованих проєктних рішень містобудівної документації для довкілля, у тому числі для здоров’я населення |
Значного негативного впливу під час реалізації планованої діяльності на компоненти
навколишнього середовища та здоров’я населення не передбачається.
Проведені аналізи виявили потенціал для позитивного впливу проектів містобудівної
документації на навколишнє середовище та здоров'я населення. Водночас, було виявлено ряд
ризиків та потенційних негативних наслідків, пов'язаних з основними рішеннями щодо
планування, прийнятими в даних проектах, що базуються на рішеннях містобудівної документації
вищого рівня.
В межах села Красилівка необхідно:
- постійний моніторинг демографічних процесів, поліпшення демографічної ситуації
в селі, збереження його трудового потенціалу;
- створення необхідних умов для нормалізації процесів природного і механічного
відтворення населення шляхом збереження і зміцнення репродуктивного здоров’я
населення;
- належне фінансування існуючих програм з охорони здоров’я населення;
- створення умов для поліпшення здоров’я, зниження смертності та підвищення
тривалості життя на основі забезпечення доступності сучасних засобів якісної
діагностики, профілактики, лікування та реабілітації для широких верств
населення, поліпшення репродуктивного здоров’я населення (у тому числі за
рахунок ранньої діагностики захворювань).
РОЗДІЛ 3. МОНІТОРИНГ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ
3.1. Результати моніторингу динаміки функціонального використання земель
На території генерального плану території села Красилівка, що аналізується, можна
виділити декілька функціональних зон:
- сельбищна
- громадська
- виробничо-складська
- ландшафтно-рекреаційна
Село у містобудівному плані – складається з двох житлових районів, як самостійних
структурних одиниць, у межах яких формуються житлові квартали, розміщуються установи
і підприємства з радіусом обслуговування не більше 1500 м, а також об'єкти загально
сільського значення.
Нове будівництво здійснюється переважно за рахунок територій, які знаходяться у
власності громадян та громади, вільних від забудови, а також за рахунок ущільнення
окремих ділянок в існуючій забудові. Території багатоквартирної забудови та будівництва
соціального житла передбачалося в східній частині села.
Генеральним планом визначалось наступне використання території села Красилівка:
17
| № п/п |
Територія | вимірювання Одиниця | генеральним За планом |
В т.ч. розрахунко вий етап 20р |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. | Житлові території: | га | 1238,5 | 1238,5 |
| в т. ч. садибної забудови | га | 1215,6 | 1215,6 | |
| В т. ч. багатоквартирної забудови | га | 22,9 | 22,9 | |
| 2. | Ділянки закладів культурно побутового обслуговування та спортивних споруд |
га | 32,05 | 32,05 |
| 3. | Вулиці, проїзди, дороги, майдани, автомобільні стоянки |
га | 319,28 | 319,28 |
| 4 | Землі виробничого будівництва, транспорту та комунально складського призначення |
га | 587,45 | 144,5 |
| 5 | Ландшафтно-рекреаційної та озелененої території, в т.ч.: |
га | - | |
| Зелені насадження загального користування |
га | 97,48 | 97,48 | |
| 6 | Садівничі території | га | 29,5 | 29,5 |
| 7 | Зелені насадження спеціального призначення |
га | 40,5 | - |
| 8 | Комунально-складські території | га | 162,8 | 51,98 |
| 9. | Водойми | га | 22,35 | 22,35 |
| 10 | ОСГ | га | 468,71 | |
| Всього | 2998,62 | 2998,62 |
Село Красилівка в комплексі з Красилівською громадою потребує комплексної системи
функціональних зон, де ключовими є житлова, громадсько-ділова та рекреаційноприродоохоронна складові, з урахуванням приміського розвитку.
| 3.2. | Результати моніторингу додаткових потреб у територіях різного функціонального призначення |
На основі стратегії розвитку Калинівської громади Броварського району Київської області, до
якої входить село Красилівка, зокрема оцінки респондентами наданих показників якості
життя(максимальна оцінка 5, мінімальна – 1) можна дійти висновку, що громада достатньо
розвинена у всіх сферах життєдіяльності, оцінка показників коливається від 3,89 до 2,76 балів.
Серед показників, які мешканці громади оцінили вищими балами є «якість роботи дошкільних
установ» (3,89), «рівень надання освітніх послуг» (3,78), «сільськогосподарська інфраструктура»
(3,59). Найменший бал отримали показники: «інфраструктура відпочинку та дозвілля» (2,76),
«інклюзивність інфраструктури громади» (3,03), «стан тротуарів» (3,05). Можна констатувати, що
18
названі показники підтверджують слабкі сторони громади, що надає можливість говорити про
окреслення проблемного поля громади. До ТОП-5 проблем увійшли:
1. Ремонт доріг, вулиць, тротуарів;
2. Підвищення якості водопостачання та водовідведення
3. Сприяння екологічному відновленню/підтримці;
4. Транспортне сполучення в громаді;
5. Соціально-економічна підтримка незахищених верств населення
Згідно з актуальними даними просторового розвитку та моніторингу Броварського району,
село Красилівка (що входить до Калинівської селищної громади) демонструє специфічні потреби,
зумовлені його логістичним розташуванням біля траси М-01 та близькістю до промислових
вузлів.
Ось основні результати аналізу потреб у територіях за функціональним призначенням:
• виробнича та складська забудова - це найбільш затребуваний сегмент для Красилівки.
Через вигідне транспортне сполучення спостерігається: дефіцит площ під логістичні центри. Існує
високий запит на розширення територій для складів та терміналів. Також сучасні реалії
потребують зони для переміщених підприємств.
• житлова забудова – потребує території для учасників бойових дій та ВПО. Громада має
потребу у виділенні масивів для індивідуального житлового будівництва саме для пільгових
категорій. Також замість точкової забудови, актуальним є моніторинг територій, де можливе
створення кварталів із власною внутрішньою мережею доріг.
• громадська забудова та соціальна інфраструктура. Процес моніторингу виявив
критичні точки у забезпеченні населення послугами. Сфера освіти потребує території для
розширення або модернізації освітніх закладів з обов’язковим облаштуванням сучасних укриттів
цивільного захисту.
• території зелених насаджень загального користування. Існує потреба у паркових
зонах. Аналіз вказує на відсутність офіційно закріплених рекреаційних зон у центрі села, де
можна було б облаштувати безпечні дитячі та спортивні майданчики.
• рекреаційна зона може бути забезпечена короткочасним відпочинком населення біля
водойм.
• комунально-складська інфраструктура . Енергонезалежність потребує земельні ділянки
для розміщення альтернативних джерел енергії (сонячних панелей) для живлення об’єктів
критичної інфраструктури (водонапірні башти, лікарні). Також необхідні майданчики для
сортування сміття та пунктів збору великогабаритних відходів.
Головний вектор розвитку Красилівки — це баланс між логістично-промисловим
потенціалом та створенням комфортного середовища для мешканців, що вимагає чіткого
розмежування промислових зон від житлових масивів захисними зеленими смугами.
| 3.3. | Результати моніторингу надання у власність та користування земельних ділянок під будівництво |
На даний час триває процес оформлення права власності на земельні ділянки, які
використовуються власниками, і які ще не використали своє право на таке оформлення.
19
Окрім цього, підлягають інвентаризації землі загального користування під житловими
вулицями, насадженнями зелених масивів та під водними об’єктами.
У 2025 році Калинівською селищною радою Броварського району Київської області у
межах населеного пункту с. Красилівка було надано у власність та користування під забудову 28
земельних ділянок, за межами населеного пункту (але наближено) до с. Красилівка( в межах
Клинівської ТГ) – 15, всього 43.
3.4. Результати моніторингу відповідності земельних ділянок, що відводяться, та об’єктів,
що будуються, функціональному зонуванню території
Відповідно до даних щодо використання земельних ділянок, яке б не відповідало
цільовому та функціональному призначенню, відсутні. Видані будівельні паспорти на забудову
земельних ділянок та містобудівні умови містять документи на землю з відповідним цільовим
призначенням землі та відповідають положенням містобудівної документації місцевому рівні.
РОЗДІЛ 4. МОНІТОРИНГ ЗАБУДОВИ
4.1. Результати моніторингу надання містобудівних умов та обмежень
Містобудівні умови та обмеження, надані на території села Красилівка Калинівської
селищної ради Броварського району, а саме другі їх примірники, надані до 2021 року,
зберігаються у архіві Броварської районної державної адміністрації Київської області. В період
2021-2026 рр. усі містобудівні умови і обмеження створюються та видаються за допомогою
Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яка налічує 5 записів щодо діючих
містобудівних умови та обмежень в межах села Красилівка Калинівської селищної ради
Броварського району.
В реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва листи про те що
містобудівні умови та обмеження не надаються зареєстровані у кількості 3 записів.
| 4.2. | Результати моніторингу надання будівельних паспортів забудови земельної ділянки |
Будівельні паспорти забудови земельної ділянки, надані в межах села Красилівка
Калинівської громади Броварського району, а саме другі їх примірники, надані до 2021 року,
зберігаються у архіві Броварської районної державної адміністрації
В період 2021-2026 рр. усі будівельні паспорти забудови земельної ділянки створені та
видані за допомогою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, яка налічує 92
записи щодо діючих будівельних паспортів в межах села Красилівка Калинівської громади
Броварського району Київської області.
В реєстрі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва дані щодо відмови у
видачі будівельного паспорту зареєстровані у кількості 45 записів.
Будівельні паспорти в межах Калинівської громади Броварського району, до якої входить
село Красилівка видаються Броварською районною державною адміністрацією.
4.3. Результати моніторингу надання технічних умов
Моніторинг щодо надання технічних умов з підключення до електромереж та мереж
газопостачання, водопостачання та водовідведення виконується відповідними суб’єктами
господарювання.
Дані щодо наданих технічних умов в реєстрі Єдиної державної електронної системи у
сфері будівництва відсутні.
20
4.4. Результати моніторингу реєстрації повідомлень про початок виконання підготовчих
будівельних робіт, реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт,
виданих дозволів на виконання будівельних робіт, реєстрації декларацій про
готовність об’єктів до експлуатації та виданих сертифікатів, статистичної звітності
балансової вартості майнових комплексів, матеріалів виконавчої зйомки
результатів завершеного будівництва
У структурі Калинівської селищної громади, до якої входить село Красилівка не утворено
окремих підрозділів, до повноважень яких входить реєстрація та видача дозвільних документів
у галузі будівництва.
РОЗДІЛ 5. МОНІТОРИНГ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ТА РОЗСЕЛЕННЯ
| 5.1. | Результати моніторингу розвитку системи розселення, квартирного обліку за кількістю та складом родин, забезпеченості житлом |
Село Красилівка є одним із найбільших населених пунктів громади, що розвивається як
підцентр розселення завдяки близькості до траси М-01 та міста Бровари. Загальна кількість
населення орієнтовно складає 3 500 осіб (стабільна тенденція з незначним зростанням за
рахунок внутрішньої міграції). Для села Красилівка притаманний переважно садибний тип
забудови (92%), з незначними вкрапленнями малоповерхової багатоквартирної забудови: а саме
налічується – 8 багатоквартирних та 1231 приватний будинок. Спостерігається активне виділення
територій під нову індивідуальну житлову забудову в межах діючого Генерального плану.
Показник забезпеченості житлом у Красилівці дещо вищий за середній по району через
велику площу приватних домоволодінь. Загальна площа житлового фонду села приблизно
складає 166 960 м². Середня забезпеченість площею: 47,7 м² на 1 особу (для порівняння,
нормативний мінімум в Україні — 13,65 м²загальної площі).
Стан житлового фонду у селі Красилівка характеризується забудовою (1971-1991 рр.): 45% —
основна частина забудови, (після 1991 р.): 37% — достатній рівень інженерного облаштування та
(до 1970 р.): 18% — потребує термомодернізації або капітального ремонту.
Кількісний показник (м² на особу) є високим, проте існує якісний дефіцит сучасного
енергоефективного житла. Система розселення Красилівки трансформується з суто сільської у
приміську (субурбанізовану), що потребує розширення мережі комунальних інженерних мереж.
Станом на 2026 рік до квартирного обліку в Калинівській громаді було внесено 4 особи.
5.2. Результати моніторингу узагальнених результатів встановлення кількості та
структури, природного та механічного руху, сальдо міграції, зайнятості населення,
рівня освіти та професійної кваліфікації економічно активного населення
У зв’язку з військовою агресією росії проти України, відповідно до Закону України “Про
захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або
стану війни”, у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після
його завершення, органи державної статистики призупинили оприлюднення більшості
статистичної інформації, тому аналіз соціально-економічного становища здійснено на підставі
наявних оперативних даних.
Калинівська селищна територіальна громада в Броварському районі Київської області, як
і більшість громад у Київській області, характеризується динамічними процесами, пов'язаними з
урбанізацією та міграцією населення. Загальна кількість населення громади, майже не
змінюється.
Згідно з наданими даними, за період з 2021 по 2024 роки спостерігається незначна
динаміка у більшості демографічних показників Калинівської селищної територіальної громади.
21
• Чисельність населення: загальна чисельність населення залишається відносно стабільною
протягом аналізованого періоду, коливаючись в межах кількох десятків осіб. Це свідчить про
низький рівень природного приросту та міграції.
• Працездатне населення: чисельність працездатного населення (віком 16-59 років) також
свідчить про незначне зменшення, що може бути пов'язано з міграцією молоді до Києва або
виїздом за кордон через війну.
• Діти: кількість дітей віком до 16 років - незначні коливання, що вказує на низький рівень
народжуваності.
• Особи з інвалідністю: спостерігається тенденція до зростання кількості осіб з інвалідністю,
зокрема серед дітей. Це може бути пов'язано з різними факторами, включаючи зміну
законодавства, покращення діагностики та соціальної підтримки, вплив екологічних наслідків та
генетичних захворювань.
• Контингент, який потребує соціальної підтримки: кількість осіб, які потребують соціальної
підтримки, демонструє стійку тенденцію до зростання. Це може бути пов'язано з
демографічними змінами, економічними труднощами та іншими соціальними факторами.
• Внутрішньо переміщені особи: спостерігається значне зростання кількості внутрішньо
переміщених осіб, що свідчить про вплив військових дій на демографічну ситуацію в громаді.
Можливі причини таких тенденцій: міграція (міграція населення, як внутрішня, так і зовнішня,
може впливати на демографічну структуру громади), натуральний рух (низький рівень
народжуваності та старіння населення можуть призводити до зменшення чисельності населення
працездатного віку), соціальні фактори (економічні труднощі, відсутність робочих місць, низький
рівень життя можуть стимулювати міграцію населення і збільшувати кількість осіб, які
потребують соціальної підтримки), військові дії (військові дії на території України призвели до
масового переміщення населення, що також вплинуло на демографічну ситуацію в громаді).
Демографічна ситуація в Калинівській селищній територіальній громаді, зокрема в селі
Красилівка, характеризується старінням населення, низьким рівнем народжуваності та
зростанням кількості осіб, які потребують соціальної підтримки.
Військові дії на території України також внесли свої корективи, збільшивши кількість
внутрішньо переміщених осіб. Щодо статево-вікової структури населення, то вона представлена
в таблиці нижче.
Незначні відмінності за статтю: співвідношення чоловіків і жінок в цілому по громаді є
досить збалансованим. Однак, в окремих населених пунктах можуть спостерігатися незначні
відхилення між представниками жіночої і чоловічої статті. Переважання дорослого населення:
Більша частина населення громади належить до дорослої вікової групи (без урахування дітей).
Низький рівень народжуваності: кількість дітей у вікових групах до 14 та 14-18 років є відносно
невеликою, що свідчить про невисокий рівень народжуваності в громаді. Калинівка - як
адміністративний центр, має кращий рівень урбанізації в порівнянні з іншими.
22
Демографічна ситуація в селі Краислівка Калинівської селищної територіальній громаді
характеризується старінням населення, низьким рівнем народжуваності та відтоком молоді. Для
подолання цих тенденцій необхідно розробляти та впроваджувати комплекс заходів,
спрямованих на стимулювання народжуваності, створення нових робочих місць, розвиток
соціальної інфраструктури та покращення якості життя населення Таким чином, як і в багатьох
інших територіальних громадах, населення Калинівської селищної територіальної громади має
тенденцію до старіння. Це пов'язано з низкою факторів, включаючи міграцію молоді до великих
міст та зниження народжуваності. Населення громади, переважно українці за національністю.
Однак, є представники інших національностей, внаслідок міграційних процесів.
Рівень безробіття в селі може варіюватися залежно від загальної економічної ситуації в регіоні та
країні, а також від структури економіки громади. Близькість до Києва та розвиненої транспортної
інфраструктури сприяє міграції населення та розвитку економіки громади.
5.3. Результати моніторингу балансу трудових ресурсів, існуючої та прогнозованої
галузевої структури господарського комплексу на місцевому рівні за чисельністю
зайнятих в абсолютних та відносних показниках, абсолютний і прогнозований
рівень безробіття
Зайнятість населення та сучасний ринок праці протягом останніх років характеризувався
наявністю комплексу проблем, серед яких: скорочення пропозицій робочої сили та зростання
попиту на неї, низький рівень заробітної плати, брак високопродуктивних робочих місць,
невідповідність професійних та загальних компетенцій працівників потребам роботодавців,
тіньова зайнятість населення та війна в країні.
Трудові ресурси громади, до якої входить село Красилівка, як правило, зайняті в різних
сферах економіки, включаючи сільське господарство, промисловість, будівництво, торгівлю,
транспорт, освіту, охорону здоров'я та інші.
Проте найбілішими роботодавцями є: ТОВ “Сільпо - Фуд”, ПРАТ “Комбінат “Тепличний”, ПП
"ТРАНС ЛОГІСТИК", ТОВ"АСКАНIЯ-ФЛОРА", ТОВ "ВЕКА УКРАЇНА", 3АТ «ІНДЕЛІКА», ТОВ "УКРОП",
ТОВ "ФОРА".
Структура працездатного та непрацездатного населення (станом на 01.11.2024 р.)
представлена в таблиці нижче.
Населення в Калинівській селищній територіальні громаді переважання працездатного
більшості населених пунктів спостерігається значна частка працездатного населення (16-59
років). Це свідчить про потенціал для економічного розвитку громади. Співвідношення чоловіків
та жінок у працездатному віці є відносно збалансованим. Це позитивний фактор для розвитку
економіки. Незважаючи на переважання працездатного населення, частка непрацездатного
23
населення (діти та особи пенсійного віку) також є значною. Це свідчить про необхідність розвитку
соціальної інфраструктури та забезпечення соціальних гарантій для різних вікових груп.
Отже, значна частка працездатного населення створює потенціал для економічного розвитку
громади. Значна частка непрацездатного населення вимагає розвитку соціальної інфраструктури
та забезпечення соціальних гарантій. Низький рівень народжуваності вимагає розробки заходів
для його стимулювання. Необхідне створення умов для повернення молоді та запобігання
відтоку трудових ресурсів.
Опираючись на орінєтовну чисельність населення у селі Красилівка, баланс трудових
ресурсів та галузева структура господарського комплексу територіальної громади (за чисельності
населення ≈30,0 тис. осіб) наступна:
Баланс трудових ресурсів та галузева структура господарського комплексу
с. Красилівка Калинівської ТГ Броварського району
| 1. БАЛАНС ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ (ІСНУЮЧИЙ СТАН) |
| Показник | Кількість, осіб | Частка, % |
| Загальна чисельність населення |
3 500 | 100 |
| Населення працездатного віку |
2 140 | 61 |
| Економічно активне населення (ЕАН) |
1 950–2 000 | 56–57 |
| Зайняте населення | 1 700–1 760 | 49–50 |
| Безробітні (за МОП) | 600–800 | 12–14 від ЕАН |
| Економічно неактивне населення |
1 500–1 550 | 43–44 |
| 2. ІСНУЮЧА ЗАЙНЯТІСТЬ НА ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ |
| Галузь | Частка, % |
| Сільське господарство та агровиробництво |
18–20 |
| Торгівля та сфера послуг | 28–30 |
| Будівництво | 11–13 |
| Транспорт і логістика | 9–10 |
24
| Освіта, охорона здоров’я, соцсфера | 15–16 |
| Промисловість та складське господарство |
10–12 |
| Інші види діяльності | 8–9 |
| Разом | 100 |
| 3. ПРОГНОЗ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ (10–15 РОКІВ) |
| Показник | Поточний стан | Прогноз |
| Загальна чисельність населення |
3,5 тис. | 3,8–4,2 тис. |
| Населення працездатного віку |
2,14 тис. | 2,3–2,5 тис. |
| Економічно активне населення |
2,0 тис. | 2,1–2,3 тис. |
| Зайняте населення | 1,75 тис. | 1,9–2,1 тис. |
| 5. ПРОГНОЗОВАНИЙ РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ |
| Показник | Поточний стан | Прогноз |
| Кількість безробітних | 600–800 осіб | 200–400 осіб |
| Рівень безробіття | 12–14 % | 5–7 % |
Село Красилівка характеризується достатнім трудоресурсним потенціалом та високою
часткою населення працездатного віку. Водночас значна частина економічно активного
населення здійснює трудову діяльність за межами населеного пункту, що свідчить про
маятниковий характер зайнятості. Перспективний розвиток населеного пункту пов’язується зі
створенням нових робочих місць у сфері обслуговування, малого підприємництва, логістики та
агровиробництва, що сприятиме зниженню рівня безробіття та підвищенню рівня локальної
зайнятості.
РОЗДІЛ 6. МОНІТОРИНГ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
6.1. Результати моніторингу поточних та прогнозованих параметрів розвитку економіки
Поточними параметрами розвитку економіки села Красилівка Калинівської громади
Броварського району Київської області є доходи бюджету, а саме: доходи від податків і зборів,
25
неоподатковані доходи, субвенції та дотації, які надходять від найбільших роботодавців,
платників податків, оренди землі, акцизного податку та інше.
На території громади проводять господарську діяльність підприємства, організації,
приватні підприємці та фізичні особи з якими укладено договори оренди землі, об’єкти
культурно-соціальної сфери, які в комплексі створюють на території села соціально-економічний
потенціал та, в певній мірі, забезпечують основні потреби мешканців громади. Економічний
розвиток села Красилівка в перспективі значною мірою залежатиме від стартових умов, тобто,
від нинішнього стану містобудівного комплексу із економічним і технічним потенціалом, а також
територіальної організації.
Разом з тим, у найближчій перспективі відбуватиметься становлення і розвиток усіх типів
підприємництва, що вимагає впровадження цілеспрямованої політики по його підтримці шляхом
реалізації взаємопов’язаних заходів щодо забезпечення сприятливих правових та організаційних
умов для ефективного розвитку. Подальший економічний розвиток та забезпечення повної та
продуктивної зайнятості населення (з поетапною ліквідацією безробіття) – необхідні умови для
нормального функціонування громади.
| 6.2. | Результати моніторингу виконання заходів стратегій регіонального розвитку, програм економічного і соціального розвиту територій |
Відповідно до моніторингового звіту щодо стану розроблення та затвердження
стратегічних документів у територіальних громадах станом на 01 січня 2025 року, загальна
кількість територіальних громад, які охоплені процесом стратегічного планування (1343)
збільшилась на 24 територіальні громади у порівнянні з І кварталом 2024 року (1319).
Стратегія розвитку Калинівської селищної громади, до якої входить село Красилівка,
розроблена з урахуванням Постанови КМУ від 03 березня 2021 р. №179 «Про затвердження
Національної економічної стратегії на період до 2030 року», на основі положень Конституції
України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державне
прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України»,
постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1186 «Про затвердження Порядку
розроблення, проведення моніторингу та оцінки регіональних стратегій розвитку», в рамках
«Державної стратегії регіонального розвитку на 2021- 2027 роки та плану заходів з її реалізації»,
інших нормативно-правових актів.
Головною метою Стратегії є створення умов для економічного зростання та
удосконалення механізмів управління розвитком громади на засадах ефективності, відкритості
та прозорості, посилення інвестиційної та інноваційної активності, забезпечення належного
функціонування транспортної та комунальної інфраструктури, дотримання високих екологічних
стандартів, та внаслідок цього підвищення, конкурентоспроможності громади, доступності
широкого спектру соціальних послуг та зростання добробуту населення, узгодження інтересів
всіх зацікавлених сторін, створення нових робочих місць.
Стратегія - один із інструментів залучення ресурсів для розвитку. Її наявність - одна з
ключових умов надання громаді Грантів (в тому числі міжнародних), позик та залучення
інвестицій.
| 6.3. | Результати моніторингу структури та потужностей виробничого комплексу та ділової активності |
26
На території Калинівської селищної територіальної громади розташовані 396 підприємств
та організацій різних форм власності. Основними галузями економіки Калинівської селищної
територіальної громади є логістичні послуги та сільське господарство (овочі, квіти).
Безпосередньо у селі Красилівка розташовані:
ПП «АП Укртранс» с. Красилівка - автомобільні автоперевезення;
ТОВ «Тріумф –Пак» в с. Красилівка - виготовлення паперової упаковки;
ТОВ «Логістік Юніон» в с.Красилівка - надання в оренду складських приміщень;
який було повністю зруйновано внаслідок ракетного обстрілу у березні 2022 року.
Серед основних платників податків можна виділити наступних п’ять бюджетоутворюючих
підприємств: ТОВ “Сільпо - ФУД, ПП “Транс Логістік”, ТОВ “Асканія Флора”, ПАТ “Комбінат
“Тепличний”, ТОВ “Техенерготрейд”, які щороку забезпечують до 40% надходжень місцевих
податків і зборів до бюджету: 2021 рік - 49,2%, 2022 - 38,2%, 2023 - 36,72%, 2024 (станом на
01.10.2024 р) - 37,5%.
6.4. Результати моніторингу оздоровчо-рекреаційного та туристичного потенціалу
На території села діючим Генеральним планом передбачалась безперервна
система озеленених територій, яка органічно пов’язана з планувальною системою
вулиць, вкрапленнями невеликих ділянок зелених насаджень, садами та зеленими
насадженнями спеціального призначення.
Для озеленення застосовуються дерева та кущі декоративних порід. В
с. Красилівка основні зелені насадження зосереджені в парковій зоні та прибережних
смугах вздовж струмків та ставків.
Для формування та завершення архітектурно-художнього ансамблю забудови
села ген.планом передбачалось встановлення малих архітектурних форм,
облаштування території, її благоустрій та озеленення.
На майдані в центрі села встановлюються лави для відпочинку, вази з квітами,
урни, світильники.
На житлових вулицях висаджуються дерева ширококронних порід.
Зелені насадження спеціального призначення висаджуються в прибережних
захисних смугах струмків, виробних та комунальних територій.
Біля водойм передбачалось організація короткочасного відпочинку населення.
Пріоритетний напрям розвитку туризму є важливим чинником утворення додаткових робочих
місць.
Ландшафтні та рекреаційні території громади являють собою мережу ділянок озеленених
та інших відкритих просторів різного призначення, які розташовані на території населеного
пункту та поза ним.
27
Основними завданням генеральних планів є розвиток природоохоронних та ландшафтнорекреаційних територій, у т.ч.:
• за межами населених пунктів – приміських та позаміських;
• в межах населених пунктів – зелених насаджень загального користування та
спеціального призначення.
• передбачити заходи щодо збереження та охорони лісових ресурсів та водойм;
• надати пропозиції щодо очистки русел водойм та організацію рекреаційних зон
навколо них.
| 6.5. | Результати | моніторингу | науково-дослідних, | дослідно-експериментальних, | |
| впроваджувальних, інформаційних, проектних організацій, закладів вищої освіти | |||||
| На | території | села | Красилівка | науково-дослідні, | дослідно-експериментальні, |
впроваджувальні, інформаційні, проектні організації та заклади вищої освіти відсутні.
6.6. Результати моніторингу інвестиційної привабливості території
Інвестиційна діяльність у територіальних громадах — це процес залучення та використання
фінансових, матеріальних і нематеріальних ресурсів для розвитку інфраструктури, економіки та
соціальної сфери громади з метою покращення добробуту населення, створення робочих місць
та підвищення конкурентоспроможності громади.
Інвестиційна діяльність є ключовим інструментом сталого розвитку територіальних громад.
Для досягнення успіху важливо створити сприятливе інвестиційне середовище, прозору систему
управління, забезпечити підтримку бізнесу на місцевому рівні та активно залучати зовнішніх
інвесторів. Це дозволить громадам розвиватися як соціально, так і економічно.
На основі Стратегії розвитку Калинівської територіальної громади, до якої входить село
Красилівка можна зазначити, що на території громади впроваджено такі інвестиційні проєкти:
1. ТОВ «Асканія-Флора»: система охолодження теплиць на площі 1,6 га, а саме - опалення
теплиць в зимовий період, охолодження теплиць в літній період для покращення
якості/вартості продукції, вартість проєку 1,1 млн євро, проєкт впроваджено на 50 %;
2. ТОВ «Асканія-Флора»: когенераційна установка потужністю 1,5 МВт, а саме - власне
вироблення електроенергії для зменшення собівартості продукції та покращення надійності
електропостачання, вартість проєку 1 млн євро, проєкт впроваджено на 100 %.
3. Будівництво автозаправочного комплексу під троговою маркою «СОR ENERGY Е-95» в районі
транспортної розв’язки ПК7+60 (автошлях М) та Е95, вартість проекта 110 000,00 тис. грн (за
мостом).
4. Будівництво автозаправочної станції в районі транспортної розв’язки ПК7+60 (автошлях М) та
Е95 (перед мостом).
5. Компанія ВЕКА Україна є дочірньою виробничою компанією концерну VEKAAG – одного із
світових лідерів в області розробки і виробництва віконних і дверних систем з високоякісного
пластику, а також відкидних і ролеставен. Продукція концерну експортується в більш ніж 40
країн світу. З 2007 року Компанія Века Україна розпочала свою діяльність в с-ще. Калинівка на
території в 2,7 га, буквально в полі виріс завод, побудований за останнім словом сучасної
світової техніки Інвестиції в розвиток і будівництво заводу «ВЕКА Україна» з боку німецького
концерну VEKAAG складає більше 15 млн євро.
РОЗДІЛ 7. МОНІТОРИНГ ПРОСТОРОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ТРАНСПОРТНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
| 7.1. | Результати моніторингу узагальнених обсягів та напрямів сталих виробничих, трудових, культурно-побутових, рекреаційних взаємозв’язків із суміжними |
адміністративно-територіальними одиницями (територіальними громадами)
На основі аналізу містобудівної ситуації, географічного положення та економічного профілю
села Красилівка (яке входить до складу Калинівської селищної територіальної громади
28
Броварського району Київської області), результати моніторингу взаємозв’язків із суміжними
адміністративно-територіальними одиницями демонструють такі узагальнені обсяги та напрями:
1. Виробничо-економічні. Красилівка має промисловий та логістичний потенціал завдяки
близькості до автомагістралі М-01 (Київ — Чернігів) та залізничного вузла.
Напрями взаємодії:
• Броварська міська ТГ: Найінтенсивніший вектор. Спільне використання логістичних
терміналів, постачання сировини та інтеграція красилівських підприємств (зокрема, у
сферах харчової промисловості, виробництва будівельних матеріалів та складського
господарства) у загальнорайонні виробничі ланцюжки.
• Калинівська селищна ТГ (адмінцентр смт Калинівка): Внутрішньогромадська кооперація,
спільна інфраструктура, управління місцевими промисловими зонами.
• Великодимерська селищна ТГ: Взаємодія у сфері агропромислового виробництва та
переробки сільськогосподарської продукції.
2. Трудові зв’язки (маятникова міграція). Характеризуються асиметричним характером,
притаманним приміській зоні столичної агломерації.
Напрями взаємодії:
• Головними центрами тяжіння робочої сили з Красилівки є м. Бровари та м. Київ. Значна
частина працездатного населення щоденно мігрує туди для роботи в секторах послуг,
торгівлі, будівництва та державного управління.
• Оскільки в самій Красилівці розвинена промислово-складська зона, село є робочим
місцем для певної кількості мешканців суміжних населених пунктів
Середній та високий рівень інтенсивності. Щоденний обсяг маятникової міграції охоплює
понад 40–50% працездатного населення села. Ключову роль відіграє автомобільний транспорт
та приміське автобусне сполучення через трасу Е95/М01.
3. Рекреаційні взаємозв’язки. Мають переважно локальний та природно-орієнтований
характер.
Напрями взаємодії:
• Великодимерська та Зазимська ТГ: Мешканці Красилівки використовують лісові масиви та
рекреаційні зони суміжних громад (зокрема території, що тяжіють до Десни та
навколишніх лісництв) для короткочасного відпочинку, збирання грибів та ягід.
• Локальні водойми та зелені зони: Внутрішні ставки Красилівки та прилеглі ландшафти є
об'єктами вихідного відпочинку як для місцевих жителів, так і для дачників/жителів
Броварів.
Мають чітко виражену сезонність (пік у весняно-літній період) та низьку або середню
інтенсивність у будні дні, яка суттєво зростає у вихідні.
Село Красилівка демонструє високий рівень інтеграції у Броварську систему розселення. Село
не є ізольованим; воно виконує роль важливої промислово-житлової ланки Калинівської ТГ, яка
міцно пов'язана економічною взаємодією з Броварами та Києвом, одночасно зберігаючи стійкі
внутрішні зв'язки з адміністративним центром своєї громади.
| 7.2. | Результати моніторингу зв’язності територій та транспортної доступності місць розселення та об’єктів інфраструктури |
Транспортна забезпеченість місць розселення до об’єктів інфраструктури здійснюються
залізничним, автомобільним, пасажирським та індивідуальним транспортом.
29
Внутрішній транспорт – передбачає організацію єдиної системи зв’язків між
планувальними районами, в т.ч. всіма функціональними зонами, визначеними в генплані з
умовою забезпечення пішохідної доступності до зупинок громадського транспорту.
Ефективне функціонування сільського пасажирського транспорту є однією з
найважливіших умов розвитку соціальної та виробничо-економічної сфери населеного пункту.
Кожного року збільшується навантаження на громадський транспорт, неминуче виникають
проблеми, пов’язані з наданням транспортних послуг населенню. Транспортна система селища
для пасажирів повинна мінімізувати втрати часу та спрямувати його на здійснення продуктивної
діяльності.
Питання надання послуг з перевезення пасажирів громадським транспортом є сферою
загальних інтересів підприємців та органів місцевої влади, а саме: для підприємців – це
здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, для громади – вирішення
питання комфортного та своєчасного проїзду, для держави – це надходження додаткових коштів
до місцевого бюджету, утримання та створення нових робочих місць.
7.3. Результати моніторингу рівня безпеки дорожнього руху, наявності заторових явищ
на вулицях і дорогах, співвідношення використання різних видів транспорту для
здійснення різних типів переміщень (аналіз modal split)
Modal split (модальний розподіл) – це розподіл користувачів, що користуються певними
видами транспорту чи способами переміщення в певних пропорціях. З урахуванням загальних
тенденцій в межах області, умовний мешканець Калинівської громади, до якої входить село
Красилівка має такий розподіл станом на зараз: піша хода – 15%, велосипедний транспорт – 5%
автомобільний транспорт – 60%, громадський транспорт нерейковий – 20%.
В основному, рух вулично-дорожньою мережею можна вважати безпечним, оскільки
головні вулиці, які проходять через населений пункт мають асфальтоване дорожнє покриття,
заторові явища на вулицях і дорогах не спостерігаються.
РОЗДІЛ 8. МОНІТОРИНГ ІНФРАСТРУКТУРИ
8.1. Результати моніторингу розвитку транспортної інфраструктури, а саме об’єктів
залізничного, автомобільного, водного, повітряного транспорту, в тому числі
громадського, транспорту, зовнішнього транспорту, вулично-дорожньої мережі
Об’єкти водного та залізничного транспорту в межах села Красилівка Калинівської
громади відсутні. Основні види транспорту - автомобільний та автобусний.
Автомобільний транспорт займає провідну роль у внутрішніх і зовнішніх зв’язках громади.
Сполучення з обласним центром та іншими районними центрами здійснюється приватними
перевізниками. Транспортне сполучення забезпечує доступність до районного та обласного
центрів.
| 8.2. | Результати моніторингу розвитку інженерної інфраструктури, в тому числі систем розподілу, зокрема, водопостачання, водовідведення, передачі/розподілу |
електричної енергії, транспортування/розподілу природного газу, систем
теплопостачання та зв’язку
Після затвердження Генерального плану села Красилівка значних змін у інженерній
інфраструктурі, зокрема, у водопостачанні, каналізації, газопостачанні та електропостачанні, не
відбувалося. Через триваючі масовані атаки ворога на об’єкти генерації та передачі
30
електроенергії, в енергосистемі Київщини, зокрема у Калинівській громаді зберігається значний
дефіцит потужності.
8.3. Результати моніторингу розвитку в межах відповідної адміністративнотериторіальної одиниці (території територіальної громади) загальнодержавної,
регіональної та місцевої інфраструктури
Роботи щодо розвитку загальнодержавної та регіональної інфраструктури на території
села Красилівка не проводилися.
| 8.4. | Результати моніторингу стану житлового фонду, об’єктів обслуговування та комунального господарства |
Житлова забудова Красилівки поєднує великий приватний сектор та елементи
багатоквартирної забудови. Територія села Красилівка має такий житловий фонд: 8
багатоквартирних та 1231 приватний будинок. На тлі загальних викликів в енергосистемі серед
власників приватних садиб зріс попит на встановлення автономних джерел живлення
(генератори, інверторні системи) та сонячних панелей.
На території Калинівської селищної територіальної ради знаходиться одна водопровідна
насосна станція, дві каналізаційно - насосні станції, чотири свердловини. Обслуговує Калинівську
селищну територіальну громаду 3 КП з особовим складом 35 осіб та комунальною технікою у
кількості 20 одиниць, зокрема саме в селі Красилівка - КП «Красилівське». Протяжність доріг в
громаді по населених пунктах становить 184 235 м, з них з твердим покриттям (асфальт та щебінь)
– 106 965 м. Село Красилівка має 157 вулиць і провулків протяжністю 97 410 м, тверде покриття
(асфальт та щебінь) – 39 050 м.
Сфера комерційного обслуговування розвинена добре — працює понад 12 закладів
торгівлі (продуктові та господарські магазини, аптечні пункти), що повністю задовольняє
повсякденний попит мешканців.
Для підвищення комфорту проживання пріоритетами громади залишаються залучення
грантових коштів на термомодернізацію комунальних закладів, ремонт внутрішніх доріг та
забезпечення стабільної роботи енергомереж.
Централізованим водопостачанням забезпечені жителі багатоквартирної
малоповерхової забудови, житлові території садибної забудови села не забезпечені, жителі
села користуються шахтними та трубчатими колодязями.
Централізованою каналізацією на очисні споруди м. Бровари забезпечені жителі
секційної забудови, житлові території садибної забудови не забезпечені.
Централізованим теплопостачанням забезпечені громадські будівлі та
багатоквартирної забудова; присадибна забудова - від групової котельні , що працює на
природному газі.
Теплопостачання житлових будинків садибної забудови здійснюється від місцевих
генераторів тепла, що працюють на природному газі.
Газопостачання здійснюється природним газом. Джерелом газопостачання є
газопровід високого тиску від ГРС «Требухів».
В селі Красилівка існує 43 трансформаторних підстанцій загальною потужністю
10750кВт. Електропостачання с. Красилівка здійснюється від підстанції «Требухів».
Річка канал Красилівка в яку скидаються після очищення води від Броварського
промвузла потребує реконструкції.
| 8.5. | Результати моніторингу рівня розвитку соціальної інфраструктури, в тому числі забезпеченості територій закладами освіти, охорони здоров’я, пожежними депо, |
31
іншими об’єктами життєзабезпечення та закладами/установами надання
соціальних послуг
Мережа об’єктів соціального захисту в Калинівській селищній територіальній громаді
представлена:
1. Відділом соціального захисту населення.
2. Службою в справах дітей.
3. Центром надання соціальних послуг населенню 4. Центром Життєстійкості.
Медичну інфраструктуру села забезпечує Красилівська медична амбулаторія загальної
практики сімейної медицини. Будівля та матеріально-технічна база перебувають у задовільному
стані, проте є постійна потреба в оновленні медичного обладнання.
У селі функціонують загальноосвітня школа та дитячий садок. Стан будівель підтримується
поточними ремонтами, ключовим завданням залишається забезпечення, облаштування та
модернізація безпекових об'єктів (укриттів) відповідно до сучасних вимог.
Діють дві бібліотеки та об’єкти побутового обслуговування. Загальний стан споруд
потребує залучення фінансування для внутрішнього оновлення та створення сучасних
мультифункціональних просторів.
На території ТГ (с.Красилівка) проходять заходи спортивного спрямування у рамках
реалізації програми Президента України «Активні парки – локації здорової України». Активні
парки – це безкоштовна можливість як для дорослих, так і для дітей та молоді подбати про своє
здоров’я та фізичну підготовку. Цей проект популяризує здоровий спосіб життя серед широких
верств населення
У вересні 2021 року у рамках проєкту «Поліцейський офіцер громади» відбулося відкриття
двох поліцейських станцій на території Калинівської селищної територіальної громади.
Поліцейські станції офіційно відкрито у с-щі Калинівка та с.Красилівка.
| 8.6. | Результати моніторингу забезпечення безбар’єрності вулично-дорожньої мережі та міського простору |
Вулична мережа та вуличний простір села Красилівка Калинівської громади Броварського
району частково забезпечені засобами безбар’єрності, проте є необхідність їх встановлення у
інших відведених для цього місцях. Також необхідно забезпечити засобами безбарє'рності
громадські місця та громадський центр населених пунктів, які на даний час лише частково
відповідають вимогам щодо забезпечення безбарє'рності.
| 8.7. | Результати моніторингу рівня автомобілізації та забезпеченості паркомісцями за складом парку та видами зберігання |
Рівень мобілізації складає орієнтовний показник 170 автомобілів на 1000 мешканців.
Зберігання транспортних засобів населення, що проживає в садибному житловому фонді
здійснюється на присадибних ділянках. Влаштування гостьових автостоянок передбачене біля
об’єктів громадського обслуговування, а також в межах багатоквартирного житлового фонду.
За результатами аналізу встановлено, що забезпеченість паркомісцями не є достатньою.
РОЗДІЛ 9. МОНІТОРИНГ РЕАЛІЗАЦІЇ МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
9.1. Результати моніторингу виконання плану реалізації містобудівної документації (за
наявності, у разі відсутності формування переліку проєктних рішень містобудівної
документації та визначення ступеня їх виконання)
До містобудівної документації територіальних громад належать документи, що
регулюють планування, забудову та розвиток територій громади відповідно до
32
законодавства України. Ці документи формують правову основу для управління
просторовим розвитком і забезпечують сталий розвиток територій. Містобудівна
документація забезпечує прозорість і ефективність використання територій, є основою для
залучення інвестицій у громаду, гарантує збалансований розвиток інфраструктури,
житлового фонду та природного середовища, регулює забудову, щоб уникнути хаотичного
будівництва. Містобудівна документація розробляється за участі фахівців, затверджується
місцевими органами влади і має відповідати вимогам законодавства України
На сьогодні діє розроблений та затверджений (в 2021 році) Генеральний план села
Красилівка.
Попри загальне уповільнення темпів будівництва в регіоні, у Красилівці
продовжується зведення приватного житла на територіях, передбачених Генпланом.
Проте підведення централізованих комунікацій до нових масивів відстає від темпів
будівництва — інвестори та власники переважно забезпечують інженерні мережі
(свердловини, септики) самостійно.
Капітальні видатки на дорожнє будівництво суттєво обмежені. Роботи виконуються
переважно у форматі поточного (ямкового) ремонту для підтримки проїжджого стану
ключових транспортних артерій. Більшість проєктних рішень щодо створення нових
асфальтованих доріг у масивах нової забудови відкладено.
Щодо реконструкції існуючих закладів освіти та медицини, благоустрою прилеглих
територій, створення сучасного громадського центру села, розвиток рекреаційних зон
спостерігається тенденція, що пріоритет фінансування змістився з розширення площ на
безпеку та цивільний захист. Основні зусилля та кошти спрямовані на модернізацію
інфраструктури безпеки (облаштування укриттів у закладах освіти, забезпечення
автономного енергоживлення амбулаторії та школи). Проєктні рішення щодо будівництва
нових суто культурно-розважальних об'єктів тимчасово заморожені.
Роботи з оновлення та обслуговування енергомереж проводяться спільно з ДТЕК у
межах експлуатаційних можливостей. Проєкти з розвитку вуличного освітлення (із
впровадженням енергоощадних LED-технологій) реалізуються в межах бюджетних
асигнувань ТГ. Рішення щодо очищення водних об'єктів та масштабної екологічної
рекультивації потребують залучення зовнішніх екологічних грантів і наразі не реалізовані.
| Рішення, що передбачались Генеральним планом: |
Стан реалізації на 01.01.2026 |
| Проходження автодороги ІІІ категорії Київ-Прилуки через населений пункт, яка поділяє його на дві частини південну та північну |
Не реалізовано |
| Прокладання залізниці магістрального значення через території населеного пункту |
Не реалізовано |
| Поліпшення вулично - дорожньої мережі села, яка буде здійснювати зручний зв'язок між сельбищною та виробничою зонами |
Не реалізовано |
| Розміщення в північній частині села ділянки комунального господарства з парком дорожньо - прибиральних машин та сміттєвозів. |
Не реалізовано |
33
| Розміщення нового пожежного депо на 3 автомобілі. |
Не реалізовано |
| На території села передбачалась безперервна система озеленених територій, яка органічно пов’язана з планувальною системою вулиць, вкрапленнями невеликих ділянок зелених насаджень, садами та зеленими насадженнями спеціального призначення. |
Реалізовано частково |
| Передбачалось встановлення малих архітектурних форм, облаштування території, її благоустрій та озеленення. |
Реалізовано частково |
| Планувалось, що виробничі та комунальні зони мають зручні зв’язки по дорогах з твердим покриттям з територією та забезпечуються електропостачанням, централізованим водопостачанням та водовідведенням. |
Реалізовано частково |
| На нових територіях, визначених під розвиток населеного пункту, передбачалось розміщення навчальних закладів, закладів медичного обслуговування, спортивних майданчиків, громадських центрів та підцентрів, з врахуванням радіусів пішохідної доступності та рекомендованих величин максимально допустимих радіусів обслуговування |
Не реалізовано |
| Під житлову забудову передбачалось забудова індивідуальними садибними та багатоквартирними будинками в тому числі соціального житла |
Реалізовано частково |
| Зручні зв’язки сельбищної зони з виробничою зоною с. Велика Димерка, м. Бровари та м. Києвом, комунальними територіями, об’єктами зовнішнього транспорту; |
Реалізовано частково |
| Передбачалась централізована мережа каналізації з відведенням стоків до очисних споруд м. Бровари, що потребують реконструкції з доведенням до розрахункової потужності. |
Не реалізовано |
| Реконструкція та розширення електричних мереж 10 кВ та 0,4 кВ, заміну зношеного та морально застарілого обладнання, впровадження |
Реалізовано частково |
34
| енергозберігаючого обладнання та технологій. |
Можна виділити декілька причин з яких проектні рішення були майже не
реалізовані: Обмеженість фінансування централізованих інженерних мереж для нових
кварталів, обмежене фінансування місцевого бюджету на розвиток нової дорожньої
мережі, переорієнтація фінансування на безпекові заходи (укриття, цивільний захист)
замість нового будівництва, висока капіталомісткість проєктів (потребує співфінансування
з боку обласних програм або приватних інвесторів).
Отже, зважаючи на всі зовнішні чинники та фактори, показники генерального плану
необхідно відкоригувати, провести перерахунок економічної частини з урахуванням реалізованої
містобудівної документації, уточнити архітектурно-планувальну структуру території та відповідно
інженерно-транспортне забезпечення населеного пункту в комплексі з населеними пунктами
об’єднаної територіальної громади.
9.2. Результати моніторингу виконання проєктних рішень містобудівної документації
вищого рівня, передбачених на території, щодо якої здійснюється містобудівний
моніторинг
На територію проєктування впливають рішення містобудівної документації вищого рівня
– Схеми планування території Київської області, затвердженої рішенням Київської обласної ради
№ 114-05 VIII від 09 вересня 2021 року.
Аналіз Схеми планування Київської області показав, що через територію села Красилівка
Калинівської селищної громади Броварського району Київської області запроектоване
проходження залізничних шляхів магістрального значення через північно-західну частину села.
9.3. Результати моніторингу наявності та актуальності геопросторової інформації у
відповідних базах даних на відповідну територію, відповідності форматів
геопросторових даних містобудівної документації вимогам постанови Кабінету
Міністрів України від 09 червня 2021 року N 632 (632-2021-п) "Про визначення
формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку
території територіальної громади, генерального плану населеного пункту,
детального плану території"
Геопросторова інформація у відповідних базах даних на територію села Красилівка у
відповідності до форматів геопросторових даних містобудівної документації вимогам постанови
Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року N 632 (632-2021-п) "Про визначення формату
електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної
громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території", відсутня.
9.4. Результати моніторингу відповідності техніко-економічних показників
(індикаторів) проектного та існуючого станів розвитку території відповідно до
містобудівної документації, а також досягнутим показникам реалізації програм
економічного і соціального розвитку територій
4. ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ
35
| № п/п |
Назва показника | Одиниця вимірюванн я |
Існуючий стан |
За генеральним планом |
В т.ч. розрахункови й етап 20 р. |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. | Населення | тис. осіб | 3,710 | 19,300 | 19,300 |
| 2 | Територія в межах населеного пункту, всього: |
га | 1620,5 | 2998,62 | 2998,62 |
| Територія житлової забудов тому числі: |
523,06 | 1242,7 | 1242,7 | ||
| садибної забудови | га | 521,46 | 1215,6 | 1215,6 | |
| багатоквартирної забудови в т.ч. соціального житла |
га | ||||
| Громадської забудови, всього | 9,36 | 32,05 | 32,05 | ||
| Виробничої, всього | 96,8 | 424,65 | 144,5 | ||
| Комунально-складські, всього | 6,8 | 162,8 | 51,98 | ||
| Транспортної інфраструктури, всього |
42,1 | - | |||
| у т.ч. вулично-дорожньої мережі | - | 319,28 | 319,28 | ||
| Ландшафтно-рекреаційної та озелененої, всього |
- | 137,98 | 97,48 | ||
| Зелені насадження загального користування |
97,48 | 97,48 | |||
| спецпризначення | - | 40,5 | - | ||
| Водних поверхонь | 22,35 | 23,35 | 23,35 | ||
| 3 | Житловий фонд, всього: | тис. м² | 166,960 | 1230,160 | 1230,160 |
36
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| кількість квартир |
1474 | 6673 | 6673 | ||
| у т.ч.: непридатний житловий фонд | - | - | |||
| Середня житлова забезпеченість населення загальною площею |
44 | 64 | 64 | ||
| 5 | Об’єкти громадського обслуговування: |
||||
| Дитячі дошкільні заклади | тис. місць | 120 | 780 | 780 | |
| Загальні школи | тис. місць | 500 | 2705 | 2705 | |
| лікарні | тис. ліжок | - | 155 | 155 | |
| поліклініки, амбулаторії, всього | відвідувань за зміну |
90 | 465 | 465 | |
| пожежні депо, всього | об’єкт/ пожежних автомобілів |
1/2 | 2/5 | 2/5 | |
| 6. | Вулично-дорожня мережа та транспорт населеного пункту |
||||
| Довжина вулиць і доріг, всього | км | 84,71 | 214,26 | 214,26 | |
| Щільність вулиць і доріг, всього | км / км2 | 52 | 71 | 71 | |
| Загальний рівень автомобілізації | машин на 1 тис.чол |
7720 | 7720 | ||
| 7. | Інженерне забезпечення | ||||
| Водопостачання | |||||
| Сумарний відпуск води | м3/добу | - | 7389,8 | 7389,8 | |
| Каналізація | - | 7389,8 | 7389,8 | ||
| Електропостачання | |||||
| Сумарне споживання електроенергії |
тис. кВт | 10 | 19,88 | 19,88 | |
| Теплопостачання | |||||
| Подача тепла, всього | МВт | - | 151,353 | 151,353 | |
| Газопостачання | |||||
| Споживання газу, всього | млн. м3/рік | - | 37,410 | 37,410 | |
| 8. | Інженерне підготовлення та захист території |
||||
| Дощова каналізація | км | - | 72,96 | 72,96 |
37
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Очисні споруди дощової каналізації | одиниць | - | 50 | 50 | |
| 9. | Санітарне очищення території | ||||
| Обсяги твердих побутових відходів | т/рік | - | 8878,0 | 8878,0 | |
| Полігон | |||||
| Площа на полігоні | га | - | 0,4439 | 0,4439 |
Детальні плани території, на території села Красилівка не розроблялись.
Діючий генеральний план села Красилівка Калинівської ТГ, броварського району, хоч і був
затверджений у 2021 році, проте розроблявся з 2014 по 2016 рік, що вже свідчить про його
неактуальність у викликах та ситуаціях сьогодення та не враховують всі перспективи розвитку,
передбачені Схемою планування території Київської області (2021 р.).
З огляду на вищевказане, необхідно привести показники містобудівної документації на
місцевому рівні до показників містобудівної документації вищого рівня, а також Стратегії
розвитку Калинівської селищної територіальної громади Броварського району Київської області
до 2027 року.
9.5. Результати моніторингу відповідності містобудівної документації чинним
нормативно-правовим актам з питань містобудівної діяльності та державним
будівельним нормам
За результатами проведеного аналізу встановлено необхідність приведення містобудівної
документації в межах громади, а саме генерального плану села Красилівка до вимог діючого
законодавства, а саме:
- Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо
планування використання земель» від 17 червня 2020 року № 711-IX;
- Закон України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» від 13 квітня
2020 року № 554-IX Із змінами, внесеними згідно із Законом №1657-IX від 15.07.2021;
- Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» № 2354-VIII;
- Постанова КМУ «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін
та затвердження містобудівної документації» від 1 вересня 2021 р. № 926 (зі змінами);
- Постанова КМУ «Про затвердження Класифікації обмежень у використанні земель, що
можуть встановлюватися комплексним планом просторового розвитку території територіальної
громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території» від 2 червня
2021 р. № 654;
- Постанова КМУ «Про визначення формату електронних документів комплексного
плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного
пункту, детального плану території» від 9 червня 2021 р. № 632;
- Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального
господарства України «Про затвердження Переліку класів об'єктів містобудівного кадастру» від
14.08.2015 № 193 та ін. нормативні акти.
Необхідно взяти до уваги, що з 01.10.2019 (зі змінами від 01.01.2026) року набрав чинності
ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова території».
38
Таким чином, показники генерального плану села Красилівка необхідно відкоригувати,
провести перерахунок економічної частини з урахуванням діючих нормативно-правових актів,
реалізованої містобудівної документації, уточнити архітектурно-планувальну структуру території
та відповідно інженерно-транспортне забезпечення населених пунктів.
РОЗДІЛ 10. ВИСНОВКИ ЩОДО ДОЦІЛЬНОСТІ ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО МІСТОБУДІВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
10.1. Оцінка загального забезпечення сталого розвитку територій та населених пунктів,
відповідності тенденцій розвитку Цілям Сталого Розвитку ООН
Сталий розвиток території, як процес якісних змін, повинен бути спрямований на
підвищення рівня якості життя та зайнятості населення на основі реалізації комплексу
екологічних, соціальних і екологічних заходів державного, регіонального та місцевого рівнів,
стабільне соціально-економічне зростання, підвищення ефективності сільської економіки.
Основними завданнями сталого розвитку є:
• підвищення привабливості проживання населення на сільських територіях, розвиток
житлово-комунального господарства, а саме водопровідно-каналізаційної мережі,
вулично-дорожньої мережі, мережі з видалення та утилізації побутових відходів, а
також структури цивільного захисту населення;
• формування соціально-орієнтованої ринкової економіки, забезпечення можливостей,
мотивацій та гарантій праці громадян, якості життя, раціонального споживання
матеріальних ресурсів;
• активне співробітництво з усіма країнами і міжнародними організаціями з метою
раціонального використання екосистем, забезпечення сприятливого і безпечного
майбутнього;
• розвиток місцевого самоврядування до формування соціально-організованого та
відповідального громадянського суспільства.
10.2. Аналіз сильних і слабких сторін розвитку території, можливостей і загроз (SWOTаналіз), характеристику порівняльних переваг, викликів та ризиків щодо перспектив
її розвитку
У результаті проведеного SWOT-аналізу було визначено порівняльні переваги, виклики та
ризики, які існують чи можуть існувати у громаді.
| Внутрішні чинники | Сильні сторони | Слабкі сторони |
| 1. Географічне розташування: вигідне географічне та економічне розташування до відношенню до столиці України, що сприяє розвитку та доступу до ринків збуту та трудових ресурсів. 2. Розвинена інфраструктура: розвинуте транспортне сполучення, що сприяє розвитку логістичних послуг. 3. Активна громада: активна підтримка місцевими жителями військових та прояв ініціативи жителів приймати участь у волонтерстві. 4. Підтримка аграрного сектору: розвинутий агропромисловий комплекс |
1. Внутрішня міграція населення: проживання працездатного населення без місця реєстрації проживання в громаді збільшує некомпенсовані витрати громади на функціонування соціальної інфраструктури. 2. Пошкодження інфраструктури: руйнування доріг, будівель інфраструктури та комунікацій внаслідок бойових дій, незадовільне функціонування системи водопостачання та водовідведення внаслідок фізичного зношення. 3. Обмежений доступ до фінансування: ускладнення умов залученням коштів, участі |
39
| дає змогу забезпечувати продовольчу безпеку регіону. 5. Інвестиції в безпеку країни: реалізація проєктів, спрямованих на підтримку ЗСУ. 6. Розвиток соціальних послуг: надання допомоги соціально незахищених верств населення та забезпечення їх базових потреб. Розбудова інклюзивної (безбар’єрної) інфраструктури. 7. Ефективне місцеве самоврядування: оперативне прийняття рішень в кризових ситуаціях та ефективне адміністрування діяльності громади в умовах воєнного стану. 8. Підтримка освіти та культури: збереження, вдосконалення та осучаснення освітніх, спортивних і культурних закладів в умовах воєнного стану. Значні досягнення жителів громади у спорті на національному та міжнародному рівнях. 9. Стійкість до криз: громада демонструє здатність адаптуватися та ефективно функціонувати в умовах воєнних дій. 10. Партнерство з іншими громадами: співпраця з сусідніми громадами для обміну ресурсами та досвідом. Реалізація Програми «Шкільний автобус» для сусідніх громад, які зазнали значних руйнувань внаслідок російської агресії за ініціативи громади. 11. Безпека громади: наявність бомбосховищ (укриття) та функціонування мережі камер відеоспостережень на теренах громади (303 шт). 12. Економічний потенціал: наявність диверсифікації видів економічної діяльності в громаді та бюджетоутворюючих підприємств. 13. Соціально-економічна інфраструктура: активна розбудова розгалуженої та якісної соціально економічної інфраструктури для дітей (шкіл та садочків) |
в грантах та інвестицій для розвитку через нестабільну ситуацію в країні. 4. Психологічний тиск: напружений психологічний стан та тривога населення через підвищену небезпеку внаслідок постійної загрози та атаки шахедами або балістикою. 5. Обмежені ресурси для соціальної підтримки: зростання потреб серед вразливих верств населення та обсягів соціальної підтримки в умовах воєнного стану 6. 6.Обмежені можливості для розвитку бізнесу: зіткнення підприємців з підвищеними ризиками та змінами в податковому законодавстві, неможливість задовольнити всі потреби молоді у працевлаштуванні. 7. Екологічні проблеми: дискретна робота з відходами та сміттям. 8. Громадський транспорт: незручне транспортне сполучення між селами громади та до м. Києва через недостатню кількість маршруток. 9. Розподіл ресурсів: нерівномірний розподіл ресурсів та розвитку місцевої інфраструктури. 10. Побутові послуги: обмежена система побутових послуг внаслідок низьких цін на обслуговування 11.Брендування громади: зменшення кількості публічних івентів задля посилення ідентичності та ексклюзивності громади. 12. Інфраструктура для відпочинку: недостатня кількість обладнаних майданчиків (с.Рожівка, с.Скибин) та парків для відпочинку (дітям та дорослим), відсутність мобільних туалетів на території громади. 13. Комунікаційний аспект: фрагментарна, несистемна співпраця мешканців з ОМС задля розбудови громади. |
|
| Зов і |
Можливості | Загрози |
40
| 1. Залучення міжнародної допомоги: отримання грантів та підтримки від міжнародних організацій для відновлення та розвитку у післявоєнний час. 2. Розвиток місцевого підприємництва: сприяння розвитку малого та середнього бізнесу для створення нових робочих місць у післявоєнний час. 3. Інвестиції в інфраструктуру: відновлення та модернізація доріг, тротуарів та інженерних комунікацій 4. Розширення соціальних програм: підтримка вразливих груп населення шляхом залучення місцевих ініціатив. 5. Екологічні проєкти: впровадження програм з охорони навколишнього середовища, благоустрою, управління відходами, проведення роз’яснювальної роботи. 6. Підвищення кваліфікації населення: організація навчальних програм та тренінгів із залученням фахівців з міжнародних громадських організацій для підвищення професійних навичок та розбудови бізнесу у різних сферах життєдіяльності громади. 7. Співпраця з іншими громадами: обмін досвідом та реалізація спільних проєктів. 8. Впровадження цифрових технологій: розвиток надання електронних послуг та дистанційної роботи. 9. Підтримка ветеранів та їх інтеграція: реалізація програм, підтримки реабілітації та працевлаштування ветеранів війни 10. Ресурси громади: наявність невикористаних ресурсів (трудових, природних, логістичних, транспортних тощо) задля залучення інвестицій 11. Активізація комунікацій між владою, громадою та бізнесом за допомогою різних інформаційно комунікаційний технологій. 12. Розвиток активних видів відпочинку: створення трас, доріжок для велосипедів та для інших засобів/видів пересування). |
1. Ризики безпеки: відносна близькість до кордону з Білорусією становить потенційну загрозу для громади. 2. Ескалація воєнних дій: посилення бойових дій може призвести до нових руйнувань та втрат. 3. Економічна нестабільність: нестабільна (погіршення) економічна ситуації в країні. 4. Дефіцит кваліфікованих кадрів – виїзд фахівців за кордон або в інші регіони. 5. Збільшення соціальної напруги – через економічні труднощі, зростання кількості ВПО та ветеранів війни. 6. Криміногенна ситуація – можливе зростання злочинності через складні соціально-економічні умови. 7. Втрата інвесторів – контроверсійна привабливість регіону для капіталовкладень через воєнні ризики з боку Білорусії. 8. Зменшення доходів місцевого бюджету – зниження податкових надходжень до місцевого бюджету громади внаслідок зниження платоспроможності платників, браку кадрів через мобілізаційні заходи та ухилення від сплати податків. 9. Проблеми з енергетичною безпекою – ризик перебоїв з електропостачанням внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури в країні. |
41
SWOT-аналіз розвитку Калинівської селищної територіальної громади Броварського
району Київської області, частиною якої є село Красилівка, надає глибоке розуміння її потенціалу
та викликів в умовах воєнного стану.
Загалом, SWOT-аналіз показує, що громада має значний потенціал для розвитку
завдяки своїм сильним сторонам та можливостям. Однак, для подолання серйозних викликів
потрібне уважне планування та ефективні стратегії, які дозволять громаді процвітати навіть в
умовах воєнного стану.
10.3. Обґрунтування необхідності (у разі визначення такої) внесення змін у містобудівну
документацію за результатами містобудівного моніторингу
При проведенні містобудівного моніторингу було виконано оцінку стану та прогноз змін
об’єктів містобудування, їх вплив на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням
державних та громадських інтересів, внаслідок чого було встановлено розбіжності з питань
використання земельних ділянок для містобудівних потреб.
Для забезпечення повноцінної містобудівної діяльності села Красилівка Калинівського
громади Броварського району Київської області, підвищення інвестиційної привабливості
території населеного пункту необхідно внести зміни до генерального плану населеного пункту, з
урахуванням існуючої ситуації, що склалась, та подальшого перспективного розвитку територій
що є доцільним та своєчасним рішенням, яке обумовлене необхідністю врахування потреб
громади, концептуального розвитку приміської зони міста Києва щодо системи розселення
населення, а також перспективного сталого формування транспортної та інженерної
інфраструктури.
42
ДОДАТКИ
Додаток 1. Перелік та обсяги показників містобудівної документації на місцевому рівні щодо
яких обов’язково здійснюється містобудівний моніторинг
Завданням містобудівного моніторингу є отримання показників стану і змін об’єктів
містобудування відповідно до містобудівної документації для оцінки та прогнозу впливу на
забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних та громадських інтересів.
До завдань містобудівного моніторингу належать:
1) встановлення відповідності оновлених показників вихідних даних для розроблення
відповідного виду містобудівної документації, стану і змін об’єктів містобудування показникам
схем планування окремих частин території України, схем планування території Автономної
Республіки Крим, областей та районів, комплексних планів просторового розвитку територій
територіальних громад, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території;
2) наповнення Бази геоданих містобудівної документації, створеної відповідно до
структури, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року N 632 (632-
2021-п) "Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового
розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального
плану території" отриманими оновленими показниками вихідних даних, стану і змін об’єктів
містобудування;
3) формування даних і метаданих наявної та оновленої геопросторової інформації у
загальнодержавних та галузевих базах даних, в тому числі містобудівного кадастру, Державного
земельного кадастру, Національної інфраструктури геопросторових даних;
4) формування даних і метаданих з використанням наявних аерокосмічних матеріалів,
просторового орієнтованих даних наземного лазерного сканування, матеріалів виконавчої
зйомки результатів завершеного будівництва;
5) формування у разі відсутності переліку проєктних рішень містобудівної документації з
урахуванням положень Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження
містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 вересня
2021 року N 926 ( 926-2021-п );
6) моніторинг стану реалізації містобудівної документації на всіх рівнях шляхом аналізу
переліку проєктних рішень містобудівної документації, відповідності намірів забудови
містобудівній документації згідно з наданими містобудівними умовами та обмеженнями, аналізу
актуальності реалізованих та нереалізованих проєктних рішень містобудівної документації;
7) оцінка та прогноз впливу реалізації містобудівної документації на забезпечення сталого
розвитку територій з урахуванням державних та громадських інтересів;
8) аналіз відповідності положень містобудівної документації вимогам законодавства,
норм та правил щодо забудови та використання територій;
9) виявлення порушень містобудівного законодавства, зокрема в частині використання
територій, забудови, благоустрою, що впливають або можуть вплинути на показники
містобудівної документації, забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних
та громадських інтересів;
10) створення на базі містобудівної документації ефективного механізму моніторингу
існуючого стану та перспективи розвитку території, аналізу ефективності використання
бюджетних та позабюджетних коштів, забезпечення комплексності забудови та розвитку
інфраструктури території;
11) аналіз темпів та актуальності розроблення містобудівної документації, визначення
необхідності розроблення, оновлення, внесення змін до містобудівної документації.
44
Додаток 2. Зауваження та пропозиції до проєкту аналітичного звіту, що надійшли під час
громадського обговорення
| № п.п | Реєстраційний номер | Автор звернення |
| 1. | Вх.№1 від 29.04.2026 | Коломієць Ірина Вікторівна |
| 2. | Вх. №601 від 30.04.2026 | Кононенко Микола Миколайович |
| 3. | Вх. №3 від 07.05.2026 | Бондарець Сергій Іванович |
| 4. | Вх. №671 від 19.05.2026 | Менжега Володимир Іванович |
| 5. | Вх. №672 від 19.05.2026 | Шафаренко Тарас Іванович |
| 6. | Вх. №680 від 20.05.2026 | Якубовська Світлана Вікторівна |
| 7. | Вх. №684 від 01.06.2026 | Павлік Богдан Михайлович |
| 8. | Вх. №1589 від 26.05.2026 | КСП «Красилівське» Жерибор Ніна Миколаївна |
| 9. | Вх. №1591 від 26.05.2026 | СГ «ПЛАТО» |
| 10. | Вх. №679 від 26.05.2026 | Прудка Олена Дмитрівна |
| 11. | Вх. №11 від 12.06.2026 | Матвієнко Алла Георгіївна |
| 12. | Вх. №735 від 10.06.2026 | Онишко Катерина Ігорівна |
| 13. | Вх. №734 від 10.06.2026 | Онишко Катерина Ігорівна Резніченко Олександр Вікторович Радченко Олександр Іванович |
| 14. | Вх.№12 від 12.06.2026 | Булкот Юрій Васильович |
45
ГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ
ПРЕДМЕТ МІСТОБУДІВНОГО
МОНІТОРИНГУ -
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ГЕНЕРАЛЬНИЙ
ПЛАН СЕЛА КРАСИЛІВКА
БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ
СЕЛА КРАСИЛІВКА
БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
АНАЛІЗ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЇ
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:
- точкова забудова території села
(реалізовано згідно з ГП)
- нереалізовані рішення
( згідно з ГП)
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ
СЕЛА КРАСИЛІВКА
БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
АНАЛІЗ ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:
- точковий ремонт транспортних
шляхів території села
- нереалізовано згідно з ГП
- залізниця магістральна
(нереалізовано)
АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
МІСТОБУДІВНОГО МОНІТОРИНГУ
СЕЛА КРАСИЛІВКА
БРОВАРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
АНАЛІЗ ОБ’ЄКТІВ МІСТОБУДУВАННЯ,
ЗАЗНАЧЕНИХ У ЗВЕРНЕННЯХ ГРОМАДЯН
УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ:
- звернення щодо передбачення проїзду
- звернення щодо планування забудови
ділянки виробничо-складськими об’єктами
- звернення щодо зміни функціонального
призначення території
- заперечення щодо запроектованого
генеральним планом кладовища
