РОДИНИ ТА МКЧХ: ВЗАЄМОДІЯ ТА ДОПОМОГА
Чи має МКЧХ доступ до полонених?
Згідно з нормами міжнародного гуманітарного права, зокрема третьої Женевської конвенції, МКЧХ має право здійснювати моніторингові місії до місць утримання полонених. Україна дотримується норм Женевських конвенцій, інших міжнародних правових документів та надає доступ МКЧХ для здійснення систематичних моніторингових місій з метою перевірки умов місць утримання Україною російських військовополонених. Росія грубо порушує норми гуманітарного права, ігнорує вимоги Женевських конвенцій, у тому числі зобов’язання надавати доступ МКЧХ та іншим міжнародним моніторинговим групам до місць утримання українських полонених.
Розуміючи глобальність проблеми, Координаційний штаб неодноразово ініціював зустрічі із МКЧХ, на яких в тому числі обговорювалася важливість здійснення моніторингу місць утримання українських полонених. І зрушення є. МКЧХ систематично робить запити до місць утримання, отримує доступ та здійснює моніторингові візити. Проте в цілому проблема відсутності доступу МКЧХ до місць утримання українських полонених залишається не вирішеною.
Чому немає підтвердження від МКЧХ про те, що анкету від родини полоненого прийнято?
Підтвердження від МКЧХ про прийняття анкети від родини полоненого можна отримати, звернувшись на контактний номер представництва. Після отримання анкети МКЧХ має зареєструвати справу. Під час повторного звернення родини представник МКЧХ надає номер заведеної справи стосовно полоненого або зниклого безвісти.
Чи МКЧХ передає теплі речі полоненим?
Після багатьох звернень Координаційного штабу до МКЧХ ситуація покращується.
МКЧХ почав отримувати допуски до деяких місць утримання військовополонених в росії та забезпечувати передачу теплих речей полоненим. Є випадки, коли вдається передати полоненим певні речі іншим шляхом - наприклад, деякі колонії на тимчасово окупованих територіях чи в рф приймають теплі речі.
Чому так довго йдуть листи від полонених?
Російська сторона не забезпечує право полонених на комунікацію із їхніми родинами та затягує цей процес. Зокрема, росія збирає листи від полонених, агрегує їх в певній структурі і вже потім передає їх у місцеве представництво МКЧХ. Далі організовується передача з представництва МКЧХ в росії до центрального офіса МКЧХ в Женеві. Після цього - до України, у НІБ, яке відправляє ці листи родинам полонених.
Чому лист від полоненого прийшов, а місцезнаходження полоненого МКЧХ не повідомляє?
Листи проходять цензуру. Порушуючи ІІІ Женевську конвенцію, росія не надає інформацію про місце утримання українських військовополонених і слідкує за тим, аби у вихідній кореспонденції від полонених не фіксувалися дані про їхнє місцезнаходження. Росія самостійно передає російському представництву МКЧХ зібрану за певний період кореспонденцію, яка далі скеровується спочатку до Женеви, і лише потім - в Україну.
