РОДИНИ ТА ОРГАНИ ВЛАДИ: ВЗАЄМОДІЯ ТА ДОПОМОГА
Громадські приймальні Координаційного штабу та регіональні робочі групи.
В кожному обласному центрі діють представництва Координаційного штабу – Регіональні центри (Київ, Львів, Вінниця, Миколаїв, Харків) та Регіональні робочі групи на базі представництв Омбудсмана чи МВС. Контакти, порядок запису, графік можна знайти на сайті Координаційного штабу.
Чи можу я отримати психологічну підтримку?
У головному офісі Координаційного штабу який знаходиться у Києві, працюють психологи. Звертаємо увагу, що під час запису на прийом потрібно вказати потребу в наданні психологічної допомоги. Прийом психолога відбувається у двох форматах: дистанційно - під час онлайн-зустрічі, або офлайн. Крім того, на сайті Координаційного штабу Ви можете знайти контакти фахових організацій, які надають психологічну допомогу родинам оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, а також цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії, та осіб, зниклих безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України.
Як зв’язатися з військовою частиною? Чому відсутня комунікація з військовою частиною та як отримати документи?
Під час воєнного стану питання комунікації з військовими частинами вирішується через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Згідно з Інструкцією з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України на них покладено обов’язки здійснення процесу комунікації між військовими частинами та родинами. Водночас низка угрупувань, родів військ мають свої гарячі телефонні лінії, консультаційні телефонні лінії, контакти яких вказані у Дорожній карті, яка розміщена на сайті Координаційного штабу.
Чому командири військових частин іноді забороняють бійцям надавати інформацію родичам зниклих безвісти Захисників?
Військові надають дані військовій частині, яка видає наказ командира військової частини з основної діяльності про обставини смерті (загибелі), захоплення у полон або заручником, інтернування у нейтральних державах або зникнення безвісти військовослужбовця. Проте варто розуміти, що інформація від військовослужбовців, які повернулися після бойових дій, може бути суб’єктивною або не верифікованою. Варто брати до уваги те, що людина у стресових ситуаціях не може об’єктивно сприймати реальність.
Крім того, Інструкція організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 р. № 280 визначає, що не пізніше дня, наступного після загибелі (смерті), захоплення в полон або заручником, а також інтернування або зникнення безвісти військовослужбовця, командир повідомляє керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання сім’ї (близьких родичів). Відповідне сповіщення також надсилається керівнику центру комплектування та соціальної підтримки.
Надсилати сповіщення командира військової частини безпосередньо сім’ї (близьким родичам) військовослужбовця категорично забороняється. Відтак, вимоги наказу забороняють пряму комунікацію військової частини із рідними стосовно втрат особового складу.
Слідчий Національної поліції України, який веде справу, витребуває і отримує від військової частини всі наявні матеріали, що стосуються зниклого безвісти чи захопленого в полон військовослужбовця. У разі отримання сім’єю зниклого безвісти або полоненого військовослужбовця нових відомостей щодо зникнення безвісти чи потрапляння в полон військовослужбовця, та/або відомостей щодо свідків події, сім’я надає зазначену інформацію слідчому Національної поліції України, який веде слідство.
Мій рідний зник безвісти. Чим Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може мені допомогти у пошуках?
Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини вживаються усі можливі заходи щодо встановлення долі військовослужбовців чи цивільних осіб, які зникли безвісти або потрапили в полон, зокрема, налагоджено канал перемовин з російською стороною – уповноваженим з прав людини в рф та досягнуто домовленостей з питань обміну інформацією про осіб. зниклих безвісти.
У випадку Вашої письмової згоди та надання документів про ступінь споріднення зі зниклим, дані про зниклого безвісти військовослужбовця будуть скеровані російській стороні для перевірки факту його перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях. Про скеровування даних військовослужбовця окремим листом інформується заявник – член сім’ї, яких звернувся із заявою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. При цьому, терміни отримання інформації залежать лише від російської сторони. Іноді відповіді надходять за місяць, іноді протягом року та довше, оскільки запити ігноруються.
В разі надходження від російської сторони відомостей щодо особи. про це повідомляються члени її сім’ї, які звертались до Уповноваженого та компетентні державні органи, зокрема Кординаційний штаб.
Як Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може допомогти моєму рідному під час перебування у полоні?
З метою спонукання рф до додержання вимог міжнародного гуманітарного права, триває комунікація Уповноваженого з уповноваженим з прав людини в рф, в межах якої здійснюється, зокрема, обмін інформацією про взаємні відвідування військовополонених, у тому числі важкопоранених та тяжкохворих, які потребують медичної допомоги. З метою скерування даних військовополоненого російській стороні члени його сімʼї можуть звернутись з окремим із наданням документів, що підтверджують родинну спорідненість із оборонцем, та відомості про особу будуть скеровані російській стороні для проведення відповідних перевірочних заходів. Водночас, російська сторона не надає деталізованих відомостей щодо місця утримання, стану здоровʼя, оголошення вироку військовополоненому тощо, а в разі надходження від російської сторони інформації щодо відвідування уповноваженим з прав людини в рф або її представниками українських військовополонених, така інформація обмежується лише виключно персональними даними відвіданих осіб.
Яку роль виконують Спеціалізовані центри з розшуку осіб зниклих безвісти за особливих обставин Національної поліції України?
З метою налагодження належної комунікації родин безвісти зниклих та слідчих, що розслідують такі кримінальні провадження в усіх ГУНП створено спеціалізовані центри з розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (всього 26 центрів).
Такі Центри виконують функцію хабів для розв’язання проблемних питань громадян, пов’язаних із зникнення безвісти осіб за особливих обставин, налагодженні комунікації: «слідчий – потерпілий».
До повноважень працівників центрів серед іншого входять такі питання:
зміни статусу зниклого на полоненого – роз’яснення наслідків для родичів, надання консультацій про порядок звернення до органів, що відповідають за роботу (супроводження родин) із військовополоненими;
ідентифікація безвісти зниклих серед загиблих – звернення до ВЧ, про покладення на ЗСУ обов’язок з транспортування тіла, його поховання тощо), соціальні гарантії, компенсації потерпілим.
Окремі центри залучають до роботи представників місцевих органів влади, ТЦК, військових частин, правників, психологів, регіональних представників координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, уповноваженого з питань безвісти зниклих осіб за особливих обставин, представників громадських об’єднань.
До основних принципів роботи центрів належить:
1. інформаційно-аналітичний;
2) координаційний;
3) комунікаційний;
4) консультативно-дорадчий;
5) контрольний (в частині якості та ефективного розшуку і розслідування фактів безвісного зникнення осіб за особливих обставин);
6) психологічний (за потреби).
До основних завдань центрів входить безпосередня робота із родинами зниклих безвісти, громадськістю, зокрема:
- організація та проведення зустрічей з представниками громадських організацій, об’єднаннями родин осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, незаконно позбавлених волі, військовополонених, у тому числі за участі представників органів, уповноважених на розшук та облік осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також на виконання інших функцій, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» з метою вирішення проблемних питань, надання правової, консультативної та інших видів допомоги тощо.
- проведення індивідуальних та колективних прийомів громадян, родин осіб, безвісти зниклих за особливих обставин, з метою вирішення проблемних питань, пов’язаних із розшуком таких осіб, станом та ходом розслідування цих фактів (незалежно від місця поточного досудового розслідування), а також для вирішення інших супутніх питань із залученням представників уповноважених органів державної влади.
Яку допомогу я можу отримати від Офісу Генерального прокурора?
В структурі Офісу Генерального прокурора створено Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків - спеціалізований підрозділ, який допомагає особам, що мають статус потерпілого або свідка в кримінальному провадженні щодо воєнних та інших міжнародних злочинів.
У структурах Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської обласних прокуратур створено відділи організації підтримки потерпілих і свідків.
Звільненим з полону військовослужбовцям, членам сімей оборонців України, смерть яких спричинена воєнними та іншими міжнародними злочинами, що мають відповідний процесуальний статус потерпілого або свідка в кримінальному провадженні, надається необхідна підтримка та допомога відповідно до їх запитів на підставі добровільної інформованої згоди.
Співробітники Координаційного центру та відповідних структурних підрозділів організації підтримки потерпілих і свідків обласних прокуратур здійснюють комплексний інформаційний супровід на всіх етапах кримінального провадження; координують надання відповідно до індивідуально визначених потреб психологічної, правничої, медичної, гуманітарної допомоги та комплексної соціально-психологічної підтримки, у тому числі шляхом організації направлення до відповідних служб, центрів з надання безоплатної правничої допомоги, неурядових організацій, державних органів та установ.
Контактні номери телефонів для звернень:
- гаряча лінія Координаційного центру: +38 (066) 904-15-3)4 (Viber, WhatsApp, Signal);
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Київської Обласної прокуратури : +38 (063) 685-56-70;
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Херсонської обласної прокуратури: +38 (095) 075-33-27;
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Харківської обласної прокуратури: +38 (093) 754-64-76;
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Миколаївської обласної прокуратури: +38 (068) 045-48-45;
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Сумської обласної прокуратури: +38 (098) 833-22-09;
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Донецької обласної прокуратури: +38 (066) 327-28-55;
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Луганської обласної прокуратури: +38 (096) 659-89-32;
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Запорізької обласної прокуратури: +38 (095) 868-44-22;
- відділ організації підтримки потерпілих і свідків Чернігівської обласної прокуратури: +38 (093) 956-74-57.
Крім того, у кожному кримінальному провадженні за фактами зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовців та цивільних осіб, позбавлення їх особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України призначаються прокурори або групи прокурорів, які відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КПК України здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Тому у разі виникнення проблемних питань, пов’язаних з реалізацією своїх процесуальних прав, у тому числі щодо оскарження дій чи бездіяльності слідчого, потерпілий може звернутись до прокурора у конкретному кримінальному провадженні або до прокурора вищого рівня.
