ЮРИДИЧНІ ПИТАННЯ ДЛЯ СІМЕЙ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ
Чи можу я отримати юридичну допомогу?
У головному офісі Координаційного штабу у Києві і в представництвах Координаційного штабу постійно можна отримати безоплатну правову консультацію. Також Координаційний штаб на постійній основі взаємодіє з адвокатами, які можуть надати родині як первинну, так і вторинну правову допомогу, зокрема, допомогти сформувати клопотання, заяву тощо. Адвокати також можуть виступати представником родини у судових процесах, адвокатських запитах тощо.
Крім того, безоплатну правову допомогу надають центри надання безоплатної правової допомоги (мережа https://legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/) Міністерства юстиції України.
У разі, якщо Ваші права порушуються юридичними особами публічного, або їхніми посадовими особами, Ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як особи, яка здійснює відповідно до статті 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав людини та громадянина.
Чи можу я отримати допомогу в заповненні документів, анкет?
Так, звичайно. Представництва Координаційного штабу надають родинам комплексну юридичну допомогу.
Які мої дії, коли мій рідний загинув/зник безвісти/потрапив у полон?
З метою надання докладного алгоритму дій членів сімей загиблого/зниклого безвісти/полоненого громадянина України, на сайті Координаційного штабу розміщені дорожні карти за посиланням:
- для родин військовослужбовців https://roadmap.koordshtab.gov.ua/roadmap-for-families-of-the-military,
- для родин цивільних громадян https://roadmap.koordshtab.gov.ua/roadmap-for-families-of-civilians.
Корисну інформацію також можна отримати на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України за посиланням:
Як діяти у випадку, коли рідного перемістили до російського Центру тимчасового утримання іноземних громадян (далі – Центр) з метою виконання рішення щодо його депортації (після закінчення строку відбування покарання у вигляді позбавлення особистої свободи)?
Такі випадки є непоодинокими. Першочергово, родичам таких осіб необхідно проінформувати державні органи України (зокрема Координаційний штаб, Об’єднаний центр при СБУ, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини) та надати наявну інформацію щодо місця утримання такої особи. Крім того, оскільки Україна не може безпосередньо впливати на ситуацію через відсутність дипломатичних відносин з російською стороною, важливо звертатися до міжнародних правозахисних організацій (ООН, ОБСЄ, ЄСПЛ, МКЧХ) для привернення уваги до порушення прав людини та незаконного утримання громадян України.
Водночас, необхідно підтримувати зв’язок з рідним безпосередньо або через його адвоката з метою отримання актуальної інформації щодо місця його утримання та стану здоров’я. Родичі також можуть звернутися до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням направити звернення до Уповноваженого з прав людини в рф щодо вжиття заходів для сприяння поверненню утримуваної особи.
Незаконно затримано цивільну особу, куди потрібно звертатися?
У такому випадку потрібно звертатися із заявою до поліції. Слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, де буде зазначено номер кримінального провадження та ПІБ слідчого у справі. Це потрібно для того, аби потерпіла особа у кримінальному провадженні мала можливість в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України.
Необхідно також звернутися до Координаційного штабу, Об’єднаного центру при СБУ та НІБ.
Як отримати від військової частини копії документів рідного та його особисті речі?
Копії документів, особисті речі військового родина може отримати через звернення до ТЦК / військової частини.
Наприклад, якщо військовослужбовець потрапив у полон, до військової частини можна направити звернення громадян або адвокатський запит. Звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня надходження. Адвокатський запит розглядається і вирішується не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту. Рідні можуть отримати довідку про перебування військовослужбовця в полоні відповідно до Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55.
Особисті речі загиблого військовослужбовця передаються родичам через військову частину за актом передачі майна під особистий підпис.
Командир частини зобов’язаний передати речі, цінності ла листи родичам, а документи – до ТЦС та СП.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 455 від 07.07.2025 «Про внесення змін до Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України», затвердженої наказом № 280 від 15.09.2022, якщо відсутні ознаки вчинення правопорушення, не потрібно буде проводити розслідування за фактами зникнення безвісти військовослужбовців, захоплення в полон чи заручником, інтернування, смерті (загибелі). Родичі мають право звернутися із запитом щодо отримання витягу з наказу про обставини зникнення безвісти або потрапляння в полон військовослужбовця.
Як перевірити законність наказу командирів, які відправляють особовий склад на бойові дії?
Координаційний штаб не має повноважень перевіряти чи коментувати законність або незаконність наказів. Не перебуваючи на місці подій, не розуміючи, які засоби та ресурси є в командира, яка була ситуація, необхідність і яке було бойове розпорядження, ставити під сумнів чи коментувати накази чи дії командирів Координаційний штаб не має права.
Перевірка законності наказів командира належить до компетенції уповноважених органів, зокрема Військової служби правопорядку (ВСП). У разі наявності у військовій частині підрозділів власної безпеки, вони також здійснюють внутрішню перевірку в межах своїх повноважень. У випадку виявлення ознак правопорушення матеріали скеровуються до Державного бюро розслідувань (ДБР) для надання правової оцінки та подальшого реагування.
Які клопотання родина може подавати до слідчого?
Заявник подає слідчому Національної поліції України, клопотання/заяву про залучення його до кримінального провадження як потерпілого.
Після прийняття та реєстрації заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілого, член сім’ї може подавати нижчезазначені клопотання слідчому:
1. Про витребування витягу з наказу про обставини зникнення безвісти або потрапляння в полон військовослужбовця з військової частини.
2. Про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, в тому числі витягом з наказу про обставини зникнення безвісти або потрапляння в полон військовослужбовця з військової частини та постановою про визнання потерпілим.
3. Про надання дозволу від слідчого про розголошення матеріалів кримінального провадження.
4. Щодо відібрання зразків ДНК у члена сім’ї для експертизи.
5. Щодо допиту свідків під час досудового розслідування у разі якщо відомі свідки зникнення безвісти чи захоплення в полон.
6. Щодо призначення портретної експертизи у разі якщо впізнали зниклого безвісти чи полоненого на фото-чи відеозаписах.
7. Клопотання щодо отримання тимчасового доступу до речей і документів стосовно абонентських з’єднань.
8. Долучення до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 93 КПК України, витягу з ІС КШ.
Перелік клопотань щодо проведення слідчих (розшукових) дій не є вичерпним.
У разі відмови або часткового задоволення клопотання його рішення може бути оскаржене слідчому судді відповідно до статті 303 Кримінально процесуального кодексу України.
Чи спілкуються правоохоронні органи зі звільненими з полону?
Так, правоохоронні органи проводять збір свідчень звільнених з полону як у межах кримінального провадження, де звільнені можуть виступати потерпілою стороною, так і стосовно інших кримінальних проваджень із розслідування воєнних та інших міжнародних злочинів, які вчиняє російська федерація.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Громадяни мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної влади відповідно до Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» та Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судове оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади та їх посадових осіб.
Особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо: не отримано відповіді на звернення, заявник не погоджується з відповіддю, або порушено його права чи інтереси.
До суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Позов подається до окружного адміністративного суду протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», особа може: подати скаргу до вищого органу або посадової особи, оскаржити отриману відповідь, та звернутися безпосередньо до суду.
Скаргу можуть подати заявник особисто, його представник або інша уповноважена особа.
Скарга подається протягом одного року з дня прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення. Розгляд скарги здійснюється: від 15 до 45 днів в залежності від випадку.
Чи можу я отримати юридичну допомогу?
У головному офісі Координаційного штабу у Києві і в представництвах Координаційного штабу постійно можна отримати безоплатну правову консультацію. Також Координаційний штаб на постійній основі взаємодіє з адвокатами, які можуть надати родині як первинну, так і вторинну правову допомогу, зокрема, допомогти сформувати клопотання, заяву тощо. Адвокати також можуть виступати представником родини у судових процесах, адвокатських запитах тощо.
Крім того, безоплатну правову допомогу надають центри надання безоплатної правової допомоги (мережа https://legalaid.gov.ua/pro-systemu-bpd/) Міністерства юстиції України.
У разі, якщо Ваші права порушуються юридичними особами публічного, або їхніми посадовими особами, Ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як особи, яка здійснює відповідно до статті 101 Конституції України парламентський контроль за додержанням конституційних прав людини та громадянина.
Чи можу я отримати допомогу в заповненні документів, анкет?
Так, звичайно. Представництва Координаційного штабу надають родинам комплексну юридичну допомогу.
Які мої дії, коли мій рідний загинув/зник безвісти/потрапив у полон?
З метою надання докладного алгоритму дій членів сімей загиблого/зниклого безвісти/полоненого громадянина України, на сайті Координаційного штабу розміщені дорожні карти за посиланням:
- для родин військовослужбовців https://roadmap.koordshtab.gov.ua/roadmap-for-families-of-the-military,
- для родин цивільних громадян https://roadmap.koordshtab.gov.ua/roadmap-for-families-of-civilians.
Корисну інформацію також можна отримати на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України за посиланням:
Як діяти у випадку, коли рідного перемістили до російського Центру тимчасового утримання іноземних громадян (далі – Центр) з метою виконання рішення щодо його депортації (після закінчення строку відбування покарання у вигляді позбавлення особистої свободи)?
Такі випадки є непоодинокими. Першочергово, родичам таких осіб необхідно проінформувати державні органи України (зокрема Координаційний штаб, Об’єднаний центр при СБУ, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини) та надати наявну інформацію щодо місця утримання такої особи. Крім того, оскільки Україна не може безпосередньо впливати на ситуацію через відсутність дипломатичних відносин з російською стороною, важливо звертатися до міжнародних правозахисних організацій (ООН, ОБСЄ, ЄСПЛ, МКЧХ) для привернення уваги до порушення прав людини та незаконного утримання громадян України.
Водночас, необхідно підтримувати зв’язок з рідним безпосередньо або через його адвоката з метою отримання актуальної інформації щодо місця його утримання та стану здоров’я. Родичі також можуть звернутися до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням направити звернення до Уповноваженого з прав людини в рф щодо вжиття заходів для сприяння поверненню утримуваної особи.
Незаконно затримано цивільну особу, куди потрібно звертатися?
У такому випадку потрібно звертатися із заявою до поліції. Слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, де буде зазначено номер кримінального провадження та ПІБ слідчого у справі. Це потрібно для того, аби потерпіла особа у кримінальному провадженні мала можливість в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 56 Кримінального процесуального кодексу України.
Необхідно також звернутися до Координаційного штабу, Об’єднаного центру при СБУ та НІБ.
Як отримати від військової частини копії документів рідного та його особисті речі?
Копії документів, особисті речі військового родина може отримати через звернення до ТЦК / військової частини.
Наприклад, якщо військовослужбовець потрапив у полон, до військової частини можна направити звернення громадян або адвокатський запит. Звернення громадян розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня надходження. Адвокатський запит розглядається і вирішується не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту. Рідні можуть отримати довідку про перебування військовослужбовця в полоні відповідно до Порядку оформлення довідок про перебування осіб у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 55.
Особисті речі загиблого військовослужбовця передаються родичам через військову частину за актом передачі майна під особистий підпис.
Командир частини зобов’язаний передати речі, цінності ла листи родичам, а документи – до ТЦС та СП.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 455 від 07.07.2025 «Про внесення змін до Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України», затвердженої наказом № 280 від 15.09.2022, якщо відсутні ознаки вчинення правопорушення, не потрібно буде проводити розслідування за фактами зникнення безвісти військовослужбовців, захоплення в полон чи заручником, інтернування, смерті (загибелі). Родичі мають право звернутися із запитом щодо отримання витягу з наказу про обставини зникнення безвісти або потрапляння в полон військовослужбовця.
Як перевірити законність наказу командирів, які відправляють особовий склад на бойові дії?
Координаційний штаб не має повноважень перевіряти чи коментувати законність або незаконність наказів. Не перебуваючи на місці подій, не розуміючи, які засоби та ресурси є в командира, яка була ситуація, необхідність і яке було бойове розпорядження, ставити під сумнів чи коментувати накази чи дії командирів Координаційний штаб не має права.
Перевірка законності наказів командира належить до компетенції уповноважених органів, зокрема Військової служби правопорядку (ВСП). У разі наявності у військовій частині підрозділів власної безпеки, вони також здійснюють внутрішню перевірку в межах своїх повноважень. У випадку виявлення ознак правопорушення матеріали скеровуються до Державного бюро розслідувань (ДБР) для надання правової оцінки та подальшого реагування.
Які клопотання родина може подавати до слідчого?
Заявник подає слідчому Національної поліції України, клопотання/заяву про залучення його до кримінального провадження як потерпілого.
Після прийняття та реєстрації заяви про залучення до кримінального провадження як потерпілого, член сім’ї може подавати нижчезазначені клопотання слідчому:
1. Про витребування витягу з наказу про обставини зникнення безвісти або потрапляння в полон військовослужбовця з військової частини.
2. Про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, в тому числі витягом з наказу про обставини зникнення безвісти або потрапляння в полон військовослужбовця з військової частини та постановою про визнання потерпілим.
3. Про надання дозволу від слідчого про розголошення матеріалів кримінального провадження.
4. Щодо відібрання зразків ДНК у члена сім’ї для експертизи.
5. Щодо допиту свідків під час досудового розслідування у разі якщо відомі свідки зникнення безвісти чи захоплення в полон.
6. Щодо призначення портретної експертизи у разі якщо впізнали зниклого безвісти чи полоненого на фото-чи відеозаписах.
7. Клопотання щодо отримання тимчасового доступу до речей і документів стосовно абонентських з’єднань.
8. Долучення до матеріалів кримінального провадження в порядку ст. 93 КПК України, витягу з ІС КШ.
Перелік клопотань щодо проведення слідчих (розшукових) дій не є вичерпним.
У разі відмови або часткового задоволення клопотання його рішення може бути оскаржене слідчому судді відповідно до статті 303 Кримінально процесуального кодексу України.
Чи спілкуються правоохоронні органи зі звільненими з полону?
Так, правоохоронні органи проводять збір свідчень звільнених з полону як у межах кримінального провадження, де звільнені можуть виступати потерпілою стороною, так і стосовно інших кримінальних проваджень із розслідування воєнних та інших міжнародних злочинів, які вчиняє російська федерація.
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Громадяни мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної влади відповідно до Конституції України, Закону України «Про звернення громадян» та Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судове оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів влади та їх посадових осіб.
Особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо: не отримано відповіді на звернення, заявник не погоджується з відповіддю, або порушено його права чи інтереси.
До суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень. Позов подається до окружного адміністративного суду протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення прав.
Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», особа може: подати скаргу до вищого органу або посадової особи, оскаржити отриману відповідь, та звернутися безпосередньо до суду.
Скаргу можуть подати заявник особисто, його представник або інша уповноважена особа.
Скарга подається протягом одного року з дня прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з моменту, коли особа дізналася про порушення. Розгляд скарги здійснюється: від 15 до 45 днів в залежності від випадку.
